Чемпіонат Європи з легкої атлетики в приміщенні

Чемпіонат Європи з легкої атлетики в приміщенні — міжнародне легкоатлетичне змагання в приміщенні, що проводиться раз на два роки Європейською легкоатлетичною асоціацією. Традиційно проходить на початку березня. До участі допускаються спортсмени, які виконали встановлені кваліфікаційні нормативи.

Чемпіонат Європи з легкої атлетики в приміщенні
European Athletics Indoor Championships
Загальна інформація
Статус активний
Тривалість 3 дні
Регулярність раз на два роки
Засновано 1966
Вебсайт посилання
 Чемпіонат у Вікісховищі

Історія

Зеленим кольором виділені країни, міста яких виступали принаймні один раз господарем чемпіонату Європи в приміщенні

Зимові змагання легкоатлетів під дахом палаців спорту та манежів з незмінним успіхом проводяться в Європі з середини XX століття. Спочатку умови проведення цих змагань відрізнялися, і часом вельми помітно, один від одного. Вони залежали від специфики та розмірів арен, на яких проходили. Бігові доріжки, наприклад, були різної довжини та конфігурації, в одних залах вони були дерев'яними, в інших — гаревими, а з 60-х років — синтетичними.

Чіткішими правила зимових змагань стали з початком проведення офіційних стартів. У середині 60-х років Європейський комітет ІААФ прийняв рішення про проведення чемпіонатів континенту в приміщенні та, перестрахувавшись на випадок невдалого дебюту, назвав нові змагання Європейськими іграми в приміщенні (англ. European Indoor Games). Незважаючи на явний успіх перших Ігор, що у 1966 зібрали 185 атлетів з 22 країн, які змагалися в 18 видах програми (11 чоловічих і 7 жіночих), в ІААФ продовжували бути обережними ще три роки, і тільки починаючи з 1970, ці змагання отримали офіційний статус чемпіонату континента в приміщенні.

Після цього Ігри 1966—1969 опинилися в неоднозначному стані. З часом їх прирівняли до чемпіонатів континенту, у всякому разі, підрахунок медалей і очок, завойованих атлетами європейських країн, ведеться сукупно, починаючи з 1966. Однак перші чотири старти так і увійшли в історію під попередньою назвою «Європейські ігри».

Протягом чверті століття чемпіонати проводились щорічно, але, починаючи з 1992, їх перевели на дворічний цикл. Це було викликано появою чемпіонатов світу в приміщенні, які також стали проходити раз на два роки. Нарешті, останнє коригування відбулось вже в новому тисячолітті. У зв'язку з тим, що в ІААФ вирішили «розвести» літні та зимові чемпіонати світу по різних роках, чемпіонат в приміщенні пересунули на парні роки, змістивши його європейського «побратима» на непарні роки[1].

Формат

У змаганнях беруть участь легкоатлети, які представляють національні федерації, що входять до Європейської легкоатлетичної асоціації.

Від однієї країни в кожному індивідуальному виді можуть вийти на старт до 3 спортсменів, які виконали в установлений період відповідний кваліфікаційний норматив.

Країна може заявити по одній команді до естафетної дисципліни[2].

За десятиліття проведення чемпіонатів Європи в приміщенні їх програма змінювалася неодноразово — з 18 видів у 1966 до 26-28 наприкінці ХХ сторіччя. У 2000 вона стабілізувалася в наступному вигляді: біг на 60, 200, 400, 800, 1500 та 3000 метрів, на 60 метрів з бар'єрами, естафета 4×400 метрів, стрибки у висоту, з жердиною, в довжину та потрійним, штовхання ядра та багатоборства — семиборство у чоловіків (проводиться протягом двох днів) і п'ятиборство у жінок (один день).

Останньою зміною було виведення з програми змагань бігу на 200 метрів. Причина цієї «дискримінації» полягає в тому, що при довжині бігової доріжки по колу в 200 метрів учасники забігу через зміщений старт по доріжках опинялися в нерівних умовах.

Змагання

Європейські ігри в приміщенні

# Рік Місто-господар Дати проведення Арена змагань Кількість дисциплін Країни-учасниці Атлети-учасники Переможець медального заліку
I 1966 Дортмунд 27 березня Вестфаленгалле 21 22 186  ФРН
II 1967 Прага 11–12 березня Палац спорту 23 23 244  СРСР
III 1968 Мадрид 9–10 березня Палац спорту 23 20 205  СРСР
IV 1969 Белград 8–9 березня Белградський ярмарковий центр 23 22 220  НДР

Чемпіонати Європи в приміщенні

# Рік Місто-господар Дати проведення Арена змагань Кількість дисциплін Країни-учасниці Атлети-учасники Переможець медального заліку
1 1970 Відень 14–15 березня Вінер Штадтгалле 22 22 279  СРСР
2 1971 Софія 13–14 березня Фестивальна 23 23 323  СРСР
3 1972 Гренобль 11–12 березня Палац спорту 23 23 263  НДР
4 1973 Роттердам 10–11 березня Ахой 23 24 307  ФРН
5 1974 Гетеборг 9–10 березня Скандинавіум 21 25 263  Польща
6 1975 Катовиці 8–9 березня Сподек 21 24 270  НДР
7 1976 Мюнхен 21–22 лютого Олімпіагалле 19 25 226  СРСР
8 1977 Сан-Себастьян 12–13 березня Аноета 19 24 240  НДР
9 1978 Мілан 11–12 березня Сан-Сіро 19 25 252  НДР
10 1979 Відень (2) 24–25 лютого Феррі-Дузіка-Галленштадіон 19 24 208  НДР
11 1980 Зіндельфінген 1–2 березня Гласпаласт Зіндельфінген 19 26 234  ФРН
12 1981 Гренобль (2) 21-22 лютого Палац спорту 20 23 255  НДР
13 1982 Мілан (2) 6–7 березня Сан-Сіро 23 23 282  ФРН
14 1983 Будапешт 5–6 березня Палац спорту 23 24 261  СРСР
15 1984 Гетеборг (2) 3–4 березня Скандинавіум 22 26 240  Чехословаччина
16 1985 Пірей 2–3 березня Арена миру та дружби 22 26 290  НДР
17 1986 Мадрид (2) 22–23 лютого Палац спорту 22 26 270  НДР
18 1987 Льєвен 21–22 лютого Регіональна крита арена 24 26 339  СРСР
19 1988 Будапешт (2) 5–6 березня Палац спорту 24 27 358  НДР
20 1989 Гаага 18–19 лютого Гаутрюст 24 27 323  СРСР
21 1990 Глазго 3–4 березня Келвін Холл Арена 25 28 370  СРСР
22 1992 Генуя 28 лютого-1 березня Палац спорту 27 35 439 Об'єднана команда
23 1994 Париж 11–13 березня Палац спорту «Берсі» 27 40 499  Росія
24 1996 Стокгольм 8–10 березня Глобен 26 44 463  Німеччина
25 1998 Валенсія 27 лютого-1 березня Велодром імені Луїса Пуїга 26 39 484  Німеччина
26 2000 Гент 25–27 лютого Топспортхал Вландерен 28 44 546  Росія
27 2002 Відень (3) 1-3 березня Феррі-Дузіка-Галленштадіон 28 45 558  Росія
28 2005 Мадрид (3) 4-6 березня Палац спорту 28 41 563  Росія
29 2007 Бірмінгем 2–4 березня National Indoor Arena 26 47 519  Велика Британія
30 2009 Турин 6–8 березня Овал Лінготто 26 45 530  Росія
31 2011 Париж (2) 4–6 березня Палац спорту «Берсі» 26 46 577  Франція
32 2013 Гетеборг (3) 1–3 березня Скандинавіум 26 47 578  Росія
33 2015 Прага (2) 5–8 березня «O2 Арена» 26 49 614  Росія
34 2017 Белград (2) 3–5 березня Белградська Арена 26 48 525  Польща
35 2019 Глазго (2) 1–3 березня Емірейтс Арена 26 47 582  Польща
36 2021 Торунь 5–7 березня Арена Торунь
37 2023 Стамбул Атакей Арена

Медальний залік

  • Інформація наведена по чемпіонат-2019 включно.
  • Колишні країни позначені курсивом.
МісцеКраїнаЗолотоСріблоБронзаЗагалом
1 СРСР116107104327
2 НДР878358228
3 ФРН727258202
4 Велика Британія726546183
5 Польща675675198
6 Росія595042151
7 Франція513969159
8 Італія333631100
9 Іспанія324636114
10 Чехословаччина31323699
11 Німеччина293939107
12 Болгарія29323697
13 Румунія253540100
14 Швеція22242369
15 Нідерланди18162256
16 Бельгія18141042
17 Угорщина16231958
18 Чехія13141946
19 Португалія129324
20 Об'єднана команда128727
21 Швейцарія11101233
22 Україна10141842
23 Фінляндія1081129
24 Ірландія851225
25 Австрія791329
26 Білорусь78924
27 Греція6151233
28 Югославія661325
29 Латвія5117
30 Норвегія45817
31 Сербія4127
32 Естонія3025
33 Туреччина2518
34 Данія2226
35 Союзна Республіка Югославія2125
 Словаччина2125
37 Азербайджан2103
38 Ісландія2046
 Допущені нейтральні атлети2013
39 Словенія1337
40 Кіпр1203
41 Литва1113
42 Ізраїль1012
43 Албанія1001
44 Хорватія0112
45 Боснія і Герцеговина0101
46 Вірменія0011
 Молдова0011
Загалом (47 збірних)9149009062720

Див. також

Примітки

  1. Чемпионат Европы в помещении : стаття // Легкая атлетика: Энциклопедия. В 2-х т. : [рос.] / В. Б. Зеличенок, В. Н. Спичков, В. Л. Штейнбах ; общ. ред. В. В. Балахничев. — М : Человек, 2012. — Т. 2. — С. 537-538. — ISBN 978-5-904885-81-6.
  2. European Athletics Indoor Championships - Competition Regulations. Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу за 27 вересень 2020. Процитовано 27 вересня 2020.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.