Куга узбережна
Куга узбережна[1], куга приморська[2][3] (Schoenoplectus litoralis) — вид трав'янистих рослин родини осокові (Cyperaceae), поширений на півдні Європи, в Азії, Африці, Австралії й Океанії. Етимологія: лат. litoralis — «прибережний»[4].
Куга узбережна | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
Клада: | Комелініди (Commelinids) |
Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
Родина: | Осокові (Cyperaceae) |
Рід: | Куга (Schoenoplectus) |
Вид: | Куга узбережна (S. litoralis) |
Біноміальна назва | |
Schoenoplectus litoralis | |
Синоніми | |
Scirpus litoralis Schrader |
Опис
Багаторічна рослина[2]. Кореневища короткі; столони довгі, повзучі, стрункі. Стебло підняте, сірувато-зелене, 50–120 см заввишки, товщиною 3–10 мм, від 3-кутного до тупого й 3-кутного лише трохи нижче суцвіття[5]. Щетинки оцвітини вгорі розширені, а на краях переплутано довговолосисті. Колоскові луски широко білоплівчасті, на краю сріблясті. Колоски 6–12 мм довжиною, на кінцях гілочок поодинокі, все на ніжках. Суцвіття нещільно волотисте[2]. Горішок від темно-червоно-коричневого до темно-синього забарвлення, широко оберненояйцеподібний, ≈ 2 × 1.3 мм, двоопуклий, гладкий[5].
Поширення
Європа: Україна, Румунія, Угорщина, Австрія, Болгарія, Албанія, Хорватія, Греція, Італія, Франція, Іспанія; Африка: Алжир, Єгипет, Лівія, Марокко, Туніс, Чад, Джибуті, Ефіопія, Сомалі, Кенія, Танзанія, Уганда, Бурунді, Конго, Гана, Руанда, Зайрі, Бенін, Гана, Гвінея, Гвінея-Бісау, Нігерія, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Коморські Острови, Мадагаскар, Ботсвана, Намібія, ПАР; Азія: Оман, Саудівська Аравія, Ємен, Азербайджан, Росія, Китай, Японія, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Монголія, Афганістан, Кіпр, Іран, Ірак, Ізраїль, Ліван, Туреччина, Індія, Пакистан, Шрі-Ланка, Таїланд, В'єтнам, Індонезія, Філіппіни, Папуа Нова Гвінея; Австралія й океанія: Австралія, Мікронезія, Нова Каледонія[6][7]. Населяє краї води, болотисті місця[5].
В Україні зростає в застійних, іноді солонцюватих водах, лиманах — у Степу (ок. Одеси, Сухий лиман); у Криму (оз. Сакське)[2]. Входить у переліки видів, які перебувають під загрозою зникнення на території Запорізької області[3].
Використання
Використовується як декоративна рослина.
Джерела
- Schoenoplectus litoralis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 418. (рос.)(укр.)
- Андрієнко Т. Л., Перегрим М. М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
- Dictionary of Botanical Epithets. Процитовано 28.03.2018. (англ.)
- Flora of China. Процитовано 28.03.2018. (англ.)
- The Euro+Med PlantBase. Процитовано 28.03.2018. (англ.)
- Germplasm Resources Information Network (GRIN). Процитовано 28.03.2018. (англ.)