Кудинка
Ку́динка — село в Україні, у Летичівській селищній територіальній громаді Летичівського району Хмельницької області. Населення становить 180 осіб. На місці с. Кудинка колись будо відоме Болохівське місто Кудин перша згадка про це місто згадується 1241 році в Іпатіївському літописі.
село Кудинка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район/міськрада | Хмельницький район |
Громада | Летичівська селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1616 |
Населення | 180 |
Площа | 1,174 км² |
Густота населення | 257,24 осіб/км² |
Поштовий індекс | 31523 |
Телефонний код | +380 3857 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°28′59″ пн. ш. 27°42′37″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
268 м |
Водойми | Південний Буг, Кудима |
Місцева влада | |
Адреса ради | 31523, Хмельницька обл., Летичівський р-н, с.Кудинка, вул.Набережна,5 |
Карта | |
Кудинка | |
Кудинка | |
Мапа | |
|
Історія
Кудинка заснована у ХІІ столітті. На місті нинішньої Кудинки був літописний город «Кудин», який належав Болохівським князям. Частина села понад Бугом називається Керданівкою. Вона мала свою окрему сільську адміністрацію, але в 60-х роках остаточно злилася з Кудинкою.
28-29 вересня 1604 року в селі зупинялося українсько-польське військо яке 20 червня 1605 року захопило Москву.[1]
У 1616 році Керданівка приписувалась до Кудинки і належала Семеону Кастаро. Cело відоме з 1616 року. На його околицях збереглися рештки давньо-руського Городища та літописного міста Болохівської землі Кудина, що було спалене монголо-татарами завойовниками (1241 року). Перекази стверджують, що в Керданівці була церква, де до 1962 року зберігалися камінні і дерев'яні хрести. Ґрунти чорноземні, глинисті. З корисних копалин в с. Кудинка є граніт. Церковновнопарафіяльна школа в Кудинці відкрита в 1861 році.
Є декілька версії походження звідки походить назви села Кудинка, а саме: від Кудима — ріка, ліва притока Південного Бугу. Назву виводять від тюркського «степовий колодязь, копань». Гадають, утворена від скороченої основи куд- за допомогою суф. групи -инк(а). Але більш вірогідно — від антропоніма Кудин.
У 1921 році була утворена сільська рада. Село Кудинка було визволено від німецько- фашистських загарбників 8 березня 1944 року. В 1967 році в Кудинці побудовано клуб і бібліотеку. В 1982 році також побудовано промтоварний і продтоварний магазини, у яких працювали 6 продавців. В 1984 році побудовано ферму на 200 голів ВРХ. В 1989 році прокладено дорогу з твердим покриттям (асфальт). На території с. Кудинка, на лівому березі Південного Бугу, знаходяться земляні вали «Шанці», над самою річкою нагадують амфітеатр: мають чотири гребені, а посередині — майданчик.
В 1993 році колгосп було перейменовано. На загальних зборах колгоспників дали назву «Нива». 1995 році відбулось розпаювання земель колгоспу СТОВ «Нива». З 2002 року СТОВ «Нива» перейшов до ЗАТ АПО «Урожай». У вересні 2002 року було розірвано договір з ЗАТ АПО «Урожай». 20 грудня 2002 року в рахунок заборгованої заробітної плати працівники колгоспу забирають ВРХ. 2005—2006 роках СТОВ агрофірма «Кудинка» забирає землі запасу в сільській раді. 2006 року СТОВ агрофірма «Кудинка» взяла в оренду землі близько 100 пайовиків. Цього року на території с. Кудинка було встановлено мобільний зв'язок UMC. 20 жовтня 2007 року розпочато ремонт Кудинського сільського клубу та бібліотеки, а 22 лютого 2008 року відбулось відкриття після ремонту. В с. Кудинка проживає найстаріша жителька Підкамінська Марія М., якій в 2011 році виповнилося 100 років.
Перші місцеві вибори старост сіл Летичівської селещної об'єднаної територіальної громади, відбулися в селі Кудинка 12 червня 2016 року.
Примітки
- Похід на Москву / П. Блавацький. — Київ: Видавець Корбуш, 2020. — 208 с. ISBN 978-966-2955-49-1