Кузнецов Микола Іванович (ботанік)
| Микола Іванович Кузнецов | |
|---|---|
 М. І. Кузнецов | |
| Народився |
17 (5) грудня 1864 Петербург |
| Помер |
22 травня 1932 (67 років) Ленінград |
| Країна |
 Російська імперія →  СРСР |
| Національність | росіянин |
| Діяльність | ботанік, географ, еколог |
| Alma mater | Петербурзький університет |
| Галузь | Ботаніка |
| Заклад |
Тартуський університет Таврійський університет Ленінградський університет |
| Посада | Директор Нікітського ботанічного саду |
| Звання | професор |
| Аспіранти, докторанти | Konstantin Flaksbergerd |
| Членство | Академія наук СРСР і Петербурзька академія наук |
| Відомий завдяки: | Органіатор відділу геоботаніки в Ботанічному інституті АН СРСР |
|
член-кореспондент Петербурзької АН член-кореспондент АН СРСР | |
 Роботи у Вікіджерелах Кузнецов Микола Іванович у Вікісховищі | |
Микола Іванович Кузнецов (рос. Николай Иванович Кузнецов) (* 5 (17) грудня 1864, Петербург — † 22 травня 1932, Ленінград) — російський та радянський ботанік, член-кореспондент Петербурзької АН (1904), член-кореспондент АН СРСР (1925).
Біографія
Закінчив Петербурзький університет (1888). У 1888 — 1890 роках разом з О. В. Фоміним і М. А. Бушем здійснив кілька ботаніко-географічних експедицій по Кавказу.
Професор Юр'ївського (Тартуського) (1895–1915), Таврійського (1918–1921), Ленінградського (з 1921) університетів.
Директор Нікітського ботанічного саду (1915 — 1918). Разом з Є. В. Вульфом створив у саду Ботанічний кабінет і Гербарій, організував закладку розплідника лікарських і ароматичних трав, заклав експозицію місцевої флори за запропонованою ним філогенетичною системою.
Один із засновників та перший декан фізико-математичного факультету Таврійського університету. Завідувач відділу геоботаніки Головного ботанічного саду в Ленінграді (з 1922). Організував відділ геоботаніки в Ботанічному інституті АН СРСР і завідував ним, провів велику роботу з складання геоботанічних карт різних районів СРСР.
Наукові праці
М. І. Кузнецов опублікував близько 400 книг, статей, критичних оглядів, рефератів і рецензій, він був активним членом багатьох наукових товариств Росії та мав різні наукові нагороди (зокрема золоту медаль ім. П. П. Семенова-Тян-Шанського). Основні праці про флору і рослинність Кавказу, їх історію та географію, систематику і філогенію квіткових рослин, геоботанічне картографування. Автор поліфілетичної системи квіткових рослин (1914). Заснував один з перших російських ботанічних журналів — «Праці Ботанічного саду Юр'ївського університету» (1900–1914; в 1915–1917 — «Вісник російської флори»).
Природоохоронна діяльність
Микола Іванович є одним з піонерів в галузі охорони природи в Росії — завдяки його діяльності вдалося зберегти пам'ятки природи на Кавказі.
Джерела
- БСЭ[недоступне посилання з липня 2019]
- Ботаники Таврического университета
Бібліографія
Введение в систематику цветковых растений, 2 изд., Л., 1936.
Література
- Русские ботаники. Биографо-библиографический словарь, сост. С. Ю. Липшиц, т. 4, М., 1952;
- Лавренко Е. М., Н. И. Кузнецов как учёный, «Ботанический журнал», 1965, т. 50, ? 1.