Кукарін Іван Олександрович

Народився на станції В'язова, нині Катав-Івановського міського округу Челябінської області Росії, в родині залізничника. Росіянин. Навчався у школі № 5 міста Верхня Пишма Свердловської області, від 1930 року мешкав у Свердловську. Закінчив 7 класів і школу ФЗУ. Працював спочатку слюсарем на Верх-Ісетському заводі, а з 1939 року — на Среднєуральській ГРЕС.

До лав РСЧА призваний у грудні 1942 року. В діючій армії — з лютого 1943 року. Воював на Воронезькому і Степовому фронтах.

Особливо номер обслуги протитанкової гармати 1-го стрілецького батальйону 104-го гвардійського стрілецького полку 36-ї гвардійської стрілецької дивізії гвардії рядовий І. О. Кукарін відзначився під час битви за Дніпро. У ніч з 25 на 26 вересня 1943 року він зі своєю гарматою першим переправився на правий беріг річки Дніпро. З ходу прямим наведенням розчищав шлях піхоті. Викотивши з допомогою стрільців свою гармату на височину 134.4, протягом доби відбив до 10 контратак супротивника. 27 вересня ворог контратакував радянські позиції у стик батальйонів і прорвав оборону. Під час бою всі члени обслуги вибули зі строю, гвардії рядовий І. О. Кукарін залишився один біля гармати, але продовжував самотужки вести вогонь по супротивнику, що наступав. У цьому бою був поранений, але поле бою не полишив.

Після лікування у шпиталі у 1944 році був демобілізований. Повернувся у Среднєуральськ, працював на ГРЕС. Член ВКП(б) з 1945 року.

Помер 18 грудня 1948 року. Похований у місті Юрюзань Челябінської області.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 грудня 1943 року «за успішне форсування річки Дніпро, міцне закріплення плацдарму на західному березі річки Дніпро та виявлені при цьому відвагу і героїзм», гвардії рядовому Кукаріну Івану Олександровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1438).

Також нагороджений медалями, у тому числі «За відвагу» (02.10.1943).

• Кукарін Іван Олександрович. // Сайт «Герои страны» (рос.).