Кукилівський ентомологічний заказник

Ентомологічний заказник «Куки́лівський» — об'єкт природно-заповідного фонду Харківської області, ентомологічний заказник місцевого значення.

Ентомологічний заказник «Кукилівський»
Категорія МСОПIV (Заказник)
49°42′43″ пн. ш. 36°01′35″ сх. д.
Розташування: с. Кукилівка, Зміївський район, Харківська область
 Україна
Найближче місто: Зміїв, Харківська область
Площа: 5,0 га
Заснований: 3.12.1984
Керівна
організація:
ВАТ племінний завод «Червоний Велетень»
Країна  Україна

Розташований біля села Кукилівка на південний схід від села Бірки Зміївського району.

Загальна площа — 5,0 га.

Заказник утворений рішенням № 562 Харківського обласного виконкому від 3 грудня 1984 року[1].

Відповідальний за охорону — ВАТ племінний завод «Червоний Велетень»[1].

Опис

Заказник розташований на схилах яружно-балкової системи, де зберігся фрагмент степового ентомологічного комплексу, трофічно і топічно пов'язаного зі степовою рослинністю.

Рослинність представлена лучними степами і фрагментами справжніх степів.

Ґрунти дернові[2].

Категорія земель — землі сільськогосподарського призначення пасовища[2].

Охороняється як резерват корисної ентомологічної фауни: ентомофагів, ґрунтоутворювачів і запилювачів сільськогосподарських культур.

До ентомологічної фауни заказника належать рідкісні види комах, що занесені до Червоної книги України: мелітурга булавовуса (Melitturga clavicornis), до Переліку регіонально рідкісних видів тварин для Харківської області (2001): джміль кам'яний (Bombus lapidarius).

На території заказника мешкає рофітоїдес сірий (Rhophitoides canus), який був у Червоній книзі України та вилучений з неї в 2009 році, бо популяція виду відновилась до безпечного рівня[3].

Заповідний режим

Мета створення заказника[4]:

  • збереження та відновлення чисельності комах-запилювачів, які є представниками степу, представленого злаковими та бобовими травами;
  • підтримка загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища;
  • проведення науково-дослідної та навчально-виховної роботи.

На території забороняється[1][4]:

  • проведення будь-якої господарської діяльності, яка може завдати шкоди заповідному об'єкту та порушити екологічну рівновагу;
  • самочинна зміна меж, зміна охоронного режиму, забруднення території;
  • зміна видового складу рослин, тварин, комах;
  • будь-яке порушення ґрунтового покриву, розорювання земель, будівництво, розведення вогнищ;
  • заготівля лікарських рослин та технічної сировини;
  • збір рідкісних та занесених до Червоної книги України видів рослин, їх квітів і плодів;
  • використання хімічних речовин для боротьби зі шкідниками та хворобами рослин;
  • зберігання на території заказника (та в двокілометровій зоні навкруги) всіх видів пестицидів та агрохімікатів;
  • організація місць відпочинку, розведення вогнищ;
  • відвідування території заказника в період розмноження тварин і вигодівлі молоді (з травня до липня);
  • прохід та проїзд автотранспорту через територію заказника поза межами доріг, стежок.
  • інші види робіт, що можуть привести до порушення природних зв'язків та природних процесів, втрати наукової, господарської, естетичної цінності природного комплексу заказника.

Дозволяється на території заказника[4]:

  • систематичні спостереження за станом природного комплексу;
  • проведення комплексних досліджень;
  • проведення екологічної освітньо-виховної роботи.

Об'єкт збереження — корисні комахи-запилювачі люцерни та інших сільськогосподарських рослин[2].

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.