Кукоренчук Володимир Вікторович

Кукоренчук Володимир Вікторович — радянський і український кінооператор. Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1985). Заслужений діяч мистецтв України (2008)[1].

Кукоренчук Володимир Вікторович
Народився 17 жовтня 1947(1947-10-17) (74 роки)
Бистрик, Кролевецький район, Сумська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство  СРСР
 Україна
Діяльність кінооператор
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Звання
IMDb nm0474378
Нагороди та премії

Біографія

Народився 17 жовтня 1947(19471017) р. в с. Бистрик Сумської обл. в родині службовців.

Закінчив операторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1974).

З 1974 р. — оператор «Укркінохроніки».

Член Національної спілки кінематографістів України.

Фільмографія

Зняв стрічки:

  • «Никанорович» (1974)
  • «Шлях звершень» (1975, у співавт.)
  • «Вулиця нашої молодості», «Між небом і землею» (у співавт.)
  • «Батьківщина славить героя», «Стратегія якості» (у співавт.)
  • «Добридень, Дніпропетровськ!» (1976)
  • «Одержимість», «Ці загадкові ляльки» (1977)
  • «Розум, честь і совість епохи» (Диплом і Перший приз XI Всесоюзного кінофестивалю, Єреван, 1978)
  • «Світло попереду» (Перший приз за найкращий документальний фільм V Всесоюзного огляду фільмів про робітничій клас, Ярославль, 1981; Диплом І Всесоюзного тижня-огляду праць молодих кінематографістів, Київ, 1979)
  • «Флорентійські зустрічі» (1978)
  • «Олесь Гончар. Штрихи до портрета» (1979)
  • «В'язень Косого капоніра», «Олімпіада на Україні» (у співавт.), «Між Савою і Дніпром» (1980)
  • «Щоденник старого лікаря», «Студент Київського університету» (1981)
  • «Отак і пишу. Остап Вишня» (1982, у співавт.)
  • «Тривожне небо Іспанії» (1985, Державна премія УРСР, 1985 ім. Т. Г. Шевченка)
  • «Дах» (1990) та ін.,
  • художній фільм «Снайпер» (1991)
  • «Dinolitoden» (1996, режисер і оператор)
  • «Порода» (1998, док./ф)
  • «Світ Любомири» (2000, Інтерньюз-Україна, док. фільм, реж. О. Коваль)
  • «Катерина Білокур. Послання» (2001, д/ф, студія «Кінематографіст», оператор у співавт.).

Зняв док. фільми режисера С. Буковського[2]:

Примітки
  1. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 1061/2008 Про відзначення державними нагородами України. Архів оригіналу за 11 липня 2014. Процитовано 11 лютого 2013.
  2. Енциклопедія вітчизняного кіно: Буковський Сергій (рос.)[недоступне посилання з квітня 2019]

Література
  • Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.88;
  • Шевченківські лауреати: 1962—2001. К., 2001. — С.285.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.