Кулдуркаєв Яків Якович

Яків Якович Кулдуркаєв (22 жовтня 1894, с. Лобаски, Ардатовський повіт, Симбірська губернія, Російська імперія 28 липня 1966, с. Лобаски) ерзянський поет і письменник. Автор поеми «Эрьмезь». Жертва російсько-большевицького терору.

Кулдуркаєв Яків Якович
Народився 22 жовтня 1894(1894-10-22)
Лобаски, Ардатовський повіт, Симбірська губернія, Російська імперія
Помер 28 липня 1966(1966-07-28) (71 рік)
Лобаски, Атяшевський район, Мордовська АРСР, РРФСР, СРСР
Поховання Лобаски
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність поет
Мова творів ерзянська

Біографія

Яків Кулдуркаєв народився 22 жовтня 1894 в ерзянській громаді Лобаски (нині Атяшевський район Республіки Мордовія).[1]

У 19031906 роках ходив до сільської початкової школи. У 1912 році закінчив Саранське реальне училище. Направився до Сибіру, де працював табельщиком на Амурській залізниці.[2]

1915 мобілізований до Російської Імператорської Армії, брав участь у Першій світовій війні, контужений. Пізніше брав участь у військових конфліктах в рядах Червоної армії. Після повернення з фронту у 1923 році вступив на курси рахівників у Москві. Працював рахівником, бухгалтером, ревізором.

1938 заарештований групою НКВД СССР як «ворог народу». Був ув'язнений у концтаборах СССР на території Комі АРСР, Новгородської і Джамбульської областей. Реабілітований 1958.

Помер 28 липня 1966 року, похований у рідному селі Лобаски.

Творчість

За словами Кулдуркаєва, перші його літературні твори відносяться до 1910 року. На становлення його творчості вплинули ерзянський фольклор, а також знайомство з письменниками Федором Чесноковим, Петром Глуховим і Артуром Мором.

1928 Кулдуркаєв опублікував перші розділи своєї епічної поеми «Эрьмезь» в газеті «Якстере теште», а 1935 вийшло повне видання поеми. В поемі описується минуле ерзя нації протягом XIII століття.

Після повернення із ув'язнення Кулдуркаєв заходився доопрацьовувати свій твір, але не встиг видати кінцевий варіант. Опублікований лише в 1980-х роках. Низку творів Кулдуркаєв написав для дітей: поема «Сенксь» («Чапля»), розповідь «Андямо», тощо.

Пам'ять

У рідному селі поета Лобаски на його честь названо вулицю.[3]

Література

  • Писатели Мордовии: биографический справочник / сост.: Т. С. Баргова, Е. М. Голубчик. — Саранск: Мордов. кн. изд-во, 2004.

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.