Эрьмезь (поема)

«Эрьмезь» (початкова назва — «Эрьмезь ды Котова») — епічна поема (або поема-казка) письменника Якова Кулдуркаєва, яка присвячена минулому ерзянського народу[1]. Написана у казково-романтичній формі. Наративно близька до поеми Пушкіна «Руслан і Людмила», а сюжетно — до трагедії Шекспіра «Ромео і Джульєтта».

Эрьмезь
ерз. Эрьмезь
Обкладинка видання 1935 року
Жанр Епічна поема
Автор Кулдуркаєв Яків Якович
Мова ерзянська мова
Опубліковано 1935

Головним задумом автора було показати, що ерзяни і мокшани — самобутні етноси, які мають особливе історичне коріння і особливі шляхи розвитку, в тому числі крізь призму протиріч, які часом виникали між народами[2].

За твердженням мордовської інтелегенції вважається одним із найяскравіших творів ерзянської літератури. Зокрема, поет Артур Моро так відгукувався про цей твір[3][4]:

У тридцяті роки була створена геніальна поема Я. Я. Кулдуркаєва «Эрьмезь», яка стала сяючою вершиною ерзянської поезії і всієї літератури та є великим внеском у скарбницю світової поезії...

Історія

Роботу над поемою Яків Кулдуркаєв розпочав на початку 1920-х років. Перші глави були опубліковані 28 жовтня 1928 року у газеті «Якстере теште» (укр. Червона Зірка) за підтримки Федіра Чеснокова, Петра Глухова та Артура Моро[5].

Повністю поема була видана лише у 1935 році, однак, через те, що у 1938 році письменника було репресовано й проголошено «ворогом народу», публікації з поемою були згодом вилучені практично з усіх бібліотек СРСР і довгий час не видавалися. Лише після реабілітації письменника уривки з поеми знову почали з'являтися на шпальтах газет («Сятко», «Мокша» і т. д.), а також перекладатися іншими мовами. Зокрема перший повноцінний переклад російською мовою здійснив відомий поет Сергій Подєлков у 1976 році[6]. Крім того, твір також витримував й переклади мокшанською мовою[7].

Світлина з презентації виданої поеми окремою книгою у 2020 році (Санкт-Петербург)

Після 1988 року Мордовське книжкове видавництво випустило цілу збірку письменника «Кезрень пингеде, эрзянь раскеде», в якій першим твором була поема «Эрьмезь»[8].

У 2019 році у рамках святкування 125-річчя з дня народження письменника, ерзянський фонд «Руця» виступив з ініціативою видати поему окремою книгою одразу двома мовами — ерзянською і російською. У 2020 році її було презентовано у Санкт-Петербурзі і у Саранську. Під час презентації поеми в Саранську виник скандал. Керівник фонду «Руця» Ерюш Вєжай заявив, що презентація видання, яка мала відбутися в Національній бібліотеці ім. Пушкіна Республіки Мордовія за участю ерзянської поетеси Марізь Кемаль, зірвана через втручання Міністерства культури, національної політики та архівної справи Республіки Мордовія[9]. У лютому 2020 р. Міннац Мордовії офіційно спростував звинувачення ерзянського активіста, пояснивши, що презентація взагалі не планувалась[10].

Сюжет

Події відбуваються у 13 столітті. Ерзянський воїн на ім'я Эрьмезь закохується у мокшанську князівну Котову, батько якої підступний Пурейша, спершу задає витязю складні доручення, а потім, зрозумівши, що той справляється із завданнями, намагається його обдурити. Проте Эрьмезь викрадає Котову, після чого розгніваний князь кличе на допомогу сусідів і у війні, яка зав'язується, Эрьмезь трагічно гине, а після нього і його кохана[11].

Персонажі
  • Дуварма — оповідач.
  • Эрьмезь — головний герой; ерзянський воїн.
  • Котова — кохана головного героя; мокшанська князівна.
  • Пургас — ерзянський князь; батько Эрьмезя.
  • Пурейша — мокшанський князь; батько Котової.
  • Дыдай — друг головного героя; пастух.

Поетика

Композиційно поема поділена на декілька частин. Починається з підзаголовку «Ёвкс кезэрень пингеде» (укр. «Казка про давні часи»).

Казкова складова, що лежить в основі твору, тісно переплітається з історичною (князі Пургас і Пурейша — реальні історичні постаті).

Мова твору просторічна, насичена елементами усної народної творчості.

Примітки
  1. Е. А. Федосеева. Поэма Я. Я. Кулдуркаева «Эрьмезь»: отношение к литературе и героическому эпосу // Культура и общество. Сетевое электронное научное издание. — 2006. — С. 1-16.(рос.)
  2. Е. Федосеева. Книжные формы мордовского героического эпоса: возникновение и эволюция, с. 18, на «Google Books»(рос.)
  3. У Мордовії заборонили презентацію ерзянської поеми. Свободный Идель-Урал. 31 січня 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
  4. Тимофей Тимин. Артур Моро: жизнь и творчество: очерки. — Саранск : Мордов. кн. изд-во, 1995. — С. 84.(рос.)
  5. «Эрьмезень» сёрмадыцянтень сюконямо: к 120-летию со дня рождения Я. Я. Кулдуркаева. Национальная библиотека им. А. С. Пушкина Республики Мордовия. 20 жовтня 2014. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 26 квітня 2020.(рос.)
  6. Аспект, Том 96, с. 72, на «Google Books»(рос.)
  7. Кулдуркаев, Я. Эрьмезь: пакш поэмаста // Мокша. — 1994. — № 10. — С. 51-54.
  8. Журналистика и этнокультура народов Поволжья на рубеже XX-XXI веков, с. 63, на «Google Books»(рос.)
  9. У Мордовії заборонили презентацію ерзянської поеми. Вільний Ідель-Урал (укр.). 31 січня 2020. Процитовано 8 травня 2020.
  10. Рамазан Алпаут (7 лютого 2020). Миннац Мордовии отрицает факт запрета презентации книги репрессированного при Сталине эрзянского поэта. Idel.Реалии. Процитовано 26 квітня 2020.(рос.)
  11. Рудинский В. Вечные ценности. Статьи о русской литературе на «Google Books»(рос.)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.