Кульчин (Луцький район)
Кульчи́н — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 1408 осіб. Село удостоєне премії «Село року в Україні» в 2013—2014, 2016 роках. У селі працює Кульчинський силікатний завод. На території села є старовинний млин (вул. Гвардійська 19). У селі також є храм св. Юрія. Працюють сауна «САКУРА», магазини «Біля Церкви», «Млин», «Затишок», «Завод». Є зала для проведення бенкетів, яка користується великою популярністю серед людей сусіднього міста — Луцьк.
село Кульчин | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Волинська область |
Район/міськрада | Луцький |
Рада | Жидичинська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA07080170200087261 |
Основні дані | |
Населення | 1750 |
Площа | 4,541 км² |
Густота населення | 366,51 осіб/км² |
Поштовий індекс | 45241 |
Телефонний код | +380 803365 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°49′17″ пн. ш. 25°19′02″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
187 м |
Водойми | річка Стир |
Місцева влада | |
Адреса ради | 45240, Волинська обл., Ківерцівський р-н, с.Жидичин, вул17 Вересня,12 |
Карта | |
Кульчин | |
Кульчин | |
Мапа | |
Географія
Село розташоване на правому березі річки Стир.
Історія
Село Кульчин згадується в 1545 році в описі Луцького замку, якому воно тоді належало. Обов'язком Кульчинських селян було 3 рази на рік 4 дні косити і 3 дні жати, а також давати данину медом. Згадується Кульчин і в люстрації Луцького замку 1552 року «Село Колчино. В сем селе дворищ четырнадцать, а служба следующая: все люди из этих дворищ ходят жать рожь в поле, а четвертый день косят, да на дворе королевском делают черные печи в гриднях, обсыпают светлицы и мажут, дают продовольствие на послов татарских деньгами, иногда, говорят, наместник ключника берет с них шести коп грошей».
У 1585 році село належало Луцькій єпископії, в 1596 році було у власності Луцького владики Кирила Терлецького. В 1628 належало до луцького ключництва, а з 1863 року Кульчином володів російський князь Багратіон Імеретинський. У Кульчині в кінці XIX — поч. ХХ ст. майже у кожній хаті. займались гончарством. Про це свідчить велика кількість гончарних печей («горнів», як їх називають у селі), що збереглися до нашого часу. Особливості рельєфу Кульчина сприяли їх своєрідному розташуванню. Найчастіше горни розміщали на крутих схилах понад річкою Стир. У Кульчині з початку ХХ ст. стали виготовляти лише світлоглиняний («на біло») та полив'яний посуд. Проте ще у кінці XIX ст. майже всюди у селі робили «сиваки» (димлений посуд). За переписом 1911 року в селі Кульчин було 614 жителів, діяв паровий млин. Під час Першої світової війни з 1915 р. село перебувало в австрійській окупації. На п'ятий день Брусиловського прориву 26 травня (8 червня) 1916 р. 102-а дивізія російської армії вже підійшла до Кульчина і готувала переправу через річку[1].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 910 осіб, з яких 438 чоловіків та 472 жінки.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 864 особи.[3]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,69 % |
російська | 2,20 % |
білоруська | 0,12 % |
Відомі люди
- Зарадюк Володимир Володимирович — Солдат, кулеметник 3-го батальйону 51-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗС України, загинув під час проведення антитерористичної операції на сході України.
Примітки
- Наступление Юго-Западного фронта в мае-июне 1916 года (Сборник документов). — Москва, 1940. — С.250, № 186
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 19 жовтня 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 19 жовтня 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 19 жовтня 2019.