Курмаз Олександр Володимирович

Народився в 1986 році в м. Київ. Закінчив Київський електромеханічний коледж (КЕМК) у 2005 р., та Національну академію керівних кадрів культури і мистецтв (НАКККіМ) у 2008 р. На початку 2000-х належав до київської графіті-спільноти, та був активним участником об'єднання «Пся Крев». З 2010 року займається незалежними художніми проєктами та фотографією. Живе і працює в Києві.

Фрагмент експозиції. OXYD Kunsträume, Вінтертур, Швейцарія.

Курмаз міждисциплінарний художник, що працює на перетині різних медіа, серед яких фотографія,[2][3][4] відео, перформативні практики та публічні інтервенції.[5][6][7][8] У своїх художніх проєктах досліджує різноманітні моделі взаємодії з публічним простором, соціальними групами та мінливі відносини між громадянином та державою.

2020 р. лауреат Премії імені Казимира Малевича.[9][10] Київ, Україна.

2016 р. лауреат Премії С/O Berlin Talent Award. Берлін, Німеччина.[11]

2014 р. стипендіат програми Міністра культури та національної спадщини Республіки Польща «Gaude Polonia»[12]

2021 — «Коли страх стає другом». Галерея The Naked Room, Київ, Україна.[13]

2016 — «Мармурові янголи з луками трусили в тінях маленькими пісюнами, натягували луки і безтурботно сміялися над смертю». PinchukArtCentre, Київ, Україна.[14][15]

2016 — «Метод». C/O Berlin, Берлін, Німеччина.[16]

2015 — «Мій світ недостатньо реальний для Апокаліпсису». Галерея Detenpyla, Львів, Україна.[17]

2014 — “Zaraz Wracam”. Галерея NOVA, Краків, Польща.

2010 — "Talking Walls". Галерея Viuro, Варшава, Польща.

2021 — «Чутливість. Сучасна українська фотографія». Мистецький Арсенал, Київ, Україна.[18]

2021 — «Згадати той день коли». PinchukArtCentre, Київ, Україна.[19]

2020 — «Алфавіт вайны». Національний центр сучасного мистецтва Республіки Білорусь (НЦСМ), Мінськ, Білорусь.[20]

2019 — “The Body of Propaganda”. Latvian Museum of Photography, Рига, Латвія.

2019 — "Between Fire and Fire: Ukrainian Art Now". Atelierhaus der Akademie der bildenden Künste Wien, Відень, Австрія.[21]

2018 — “Revolutionize!”. Мистецький Арсенал, Київ, Україна.[22]

2016 — «Ступінь залежності». Галерея Awangarda BWA Вроцлав. Вроцлав, Польша.[23]

2016 — «В темряву». WUK. Відень, Австрія.[24]

2015 — 19-й Фестиваль фотографії в Біль, Швейцарія.[25]

2015 — Фестиваль фотографії в Каунас, Литва.[26]

2014 — «Захват». Культурний фонд «Ізоляція», Київ, Україна.[27]

2014 — «Після перемоги». ЄрміловЦентр, Харків, Україна.[28]

2013 — “Global Activism”. ZKM | Центр мистецтва і медіатехнологій, Карлсруе, Німеччина.[29]

2013 — «Україна: Экспропріація». Галерея «Гринберг», Москва, Росія.[30]

2013 — «Территория совместных действий». 16thLINE art-gallery, Ростов-на-Дону, Росія.[31]

2013 — «Ukrainian News». ЦСМ Уяздовський замок, Варшава, Польща.[32][33] [34]

2013 — «Система координат». Єрмілов Центр, Харків, Україна.[35][36]

2012 — «Переменная облачность». Арт-фонд «Ізоляція», Донецьк, Україна.[37]

2012 — Santorini Biennale of Arts. Санторині, Греція.

2012 — «Українське тіло». (ЦВК) при НаУКМА, Київ, Україна.[38]

2011 — «Ворваться с бешенством в борьбу». Галерея Paperworks, Москва, Росія.

2011 — «BARTHOLOMEW». Галерея 12 Mail, Париж, Франція.

2010 — «GERM FREE ADOLESCENTS». Галерея Radio, Мілан, Італія.

2010 — «RECUSANSY». Галерея Bottega, Київ, Україна.

2008 — KIEV DANDYS «С корабля на бал». Галерея Глобус, Санкт-Петербург, Росія.[39]

2006 — «Graffiti in Focus». Галерея ЦСМ Сороса при НаУКМА, Київ, Україна.

• Персональний сайт художника
• «Наша задача — изменить среду, в которой мы существуем»: Інтерв'ю з художником на сайті Bird in Flight
• Aus aktuellem Anlass: Krieg mit anderen Augen sehen.: Маргарита Августин про роботи Курмаза для Commonthe Journal
• What it's really like to be an artist in Kiev right now: Інтерв'ю з художником на сайті Dazed Digital
• Sasha Kurmaz — Reclaim of the eastern public space: Інтерв'ю з художником на сайті Metal magazine