Куртя-де-Арджеш
Куртя-де-Арджеш (рум. Curtea de Argeș) — місто у повіті Арджеш в Румунії, що має статус муніципії; колишня столиця (14-16 ст.) Князівства Валахія. Стоїть на березі річки Арджеш в Південних Карпатах.
муніципій | |
---|---|
Куртя-де-Арджеш Curtea de Argeș | |
![]() | |
![]() | |
Країна | ![]() |
Повіт | ![]() |
Телефонний код | +40 248 (Romtelecom, TR) +40 348 (інші оператори) |
Координати | 45°08′21″ пн. ш. 24°40′45″ сх. д. |
Висота | 431 м.н.р.м. |
Населення | 32 848[1] (2009) |
Розташування | |
![]() ![]() | |
![]() | |
![]() | |
Влада | |
Офіційна сторінка |
Адміністративно місту також підпорядковане село Ноаптеш (населення 805 осіб, 2002 рік).
Місто розташоване на відстані [2] 136 км на північний захід від Бухареста, 34 км на північний захід від Пітешть, 113 км на північний схід від Крайови, 92 км на південний захід від Брашова.
Історія
![](../I/Curtea_de_Arges.E.jpg.webp)
Назву міста перекладають як «двір на Арджеші». Він був другою після Кимпулунга князівською столицею Валахії. В Єпископському соборі поховані румунські правители від Басараба до Міхая I.
1359 - посланець Константинопольського патріархату Іакінф Крітопулос заснував тут Угро-Валаську православну митрополію (єпископат).
Населення
За даними перепису населення 2002 року[3] в місті проживали 32 510 осіб.
Національний склад населення міста:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
румуни | 32352 | 99,5% |
цигани | 53 | 0,2% |
угорці | 48 | 0,1% |
турки | 7 | < 0,1% |
італійці | 7 | < 0,1% |
німці | 6 | < 0,1% |
росіяни-липовани | 3 | < 0,1% |
серби | 3 | < 0,1% |
греки | 3 | < 0,1% |
вірмени | 3 | < 0,1% |
українці | 1 | < 0,1% |
словаки | 1 | < 0,1% |
болгари | 1 | < 0,1% |
Рідною мовою назвали:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
румунська | 32376 | 99,6% |
угорська | 45 | 0,1% |
циганська | 40 | 0,1% |
турецька | 7 | < 0,1% |
італійська | 7 | < 0,1% |
німецька | 5 | < 0,1% |
російська | 3 | < 0,1% |
сербська | 2 | < 0,1% |
українська | 1 | < 0,1% |
болгарська | 1 | < 0,1% |
грецька | 1 | < 0,1% |
вірменська | 1 | < 0,1% |
Склад населення міста за віросповіданням:
Релігія | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
православні | 32093 | 98,7% |
лютерани | 132 | 0,4% |
бретрени | 105 | 0,3% |
римо-католики | 40 | 0,1% |
реформати | 37 | 0,1% |
адвентисти | 22 | 0,1% |
п'ятдесятники | 14 | < 0,1% |
мусульмани | 11 | < 0,1% |
не релігійні | 11 | < 0,1% |
атеїсти | 11 | < 0,1% |
баптисти | 7 | < 0,1% |
старообрядці | 5 | < 0,1% |
греко-католики | 4 | < 0,1% |
унітарії | 1 | < 0,1% |
лютерани (Синодально-пресвітеріанська церква) | 1 | < 0,1% |
не вказали релігію | 9 | < 0,1% |
Пам'ятки історії
• Руїни князівського палацу (XIV ст.) • Церква св. Миколи (1352) • Єпископська церква (XVI ст.)
Зовнішні посилання
Примітки
- Populația stabilă la 1.01.2009 total din care de 18 ani și peste (румунською). Архів оригіналу за 04.06.2011. Процитовано 19 грудня 2011.
- Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
- Structura Etno-demografică a României (румунською). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 грудня 2011.