Курт Бюліген

Курт Бюлінген (нім. Kurt Bühlingen; нар. 13 грудня 1917, Граншюц, Саксонія — пом. 11 серпня 1985, Нідда, Гессен) — німецький військовий льотчик-ас за часів Третього Рейху, протягом Другої світової війни здійснив більше 700 бойових вильотів, в ході яких здобув 112 перемог у повітряних боях, усі в небі Західної Європи та Північної Африки, у тому числі 24 над 4-моторними бомбардувальниками, 54 над «Спітфайрами», 13 P-38 «Лайтнінгами» та 9 P-47 «Тандерболтами». Оберст-лейтенант (1944) Люфтваффе. Один із 160 кавалерів Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами (1944).

Курт Бюліген
Kurt Bühligen
Народження 13 грудня 1917(1917-12-13)
Граншюц, Саксонія
Смерть 11 серпня 1985(1985-08-11) (67 років)
Нідда, Гессен
Країна  Третій Рейх
Приналежність  Вермахт
Вид збройних сил  Люфтваффе
Рід військ винищувальна авіація
Роки служби 1936–1945
Звання оберст-лейтенант
Формування KG 153, KG 4, JG 2
Командування 4./JG 2, II./JG 2, JG 2
Війни / битви

Друга світова війна:
Західний фронт

Середземномор'я

Західний фронт

Східний фронт

Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
За поранення (нагрудний знак)
Золотий німецький хрест
Нарукавна стрічка «Африка»
Нагрудний знак пілота
Почесний Кубок Люфтваффе

Біографія

Курт Бюліген народився 13 грудня 1917 року в місті Граншюц, у прусській провінції Саксонія у родині слюсаря-трубопроводчика. 13 березня 1936 року поступив на військову службу до резервної льотної частини в Ошаці. Спочатку з вересня 1937 до 15 лютого 1938 року служив авіаційним механіком у KG 153, згодом переведений авіамеханіком до 2-го штаффеля KG 4, де він проходив службу до 30 квітня 1939 року.

Після проходження курсів пілотів винищувачів, Бюліген отримав звання унтер-офіцера та призначення на посаду льотчика Messerschmitt Bf 109E 4-ого штаффеля Jagdgeschwader 2 (JG 2). Першу перемогу в повітрі здобув 4 вересня 1940 року, збивши британський одномісний винищувач «Харрікейн». За 20 збитих літаків противника нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста.

У грудні 1942 Курт Бюліген проходив службу в лавах II./JG 2 у Північній Африці, бився в Туніській кампанії, де до березня 1943 року здобув 40 літаків західних союзників. До березня 1944 року він був підвищений до звання майора, командував II./JG 2 та мав вже на своєму особистому рахунку 96 перемог. 7 червня 1944 року офіцер здобув 100-ту перемогу у повітряному двобої, ставши 75-м асом Люфтваффе, хто перетнув цю цифру.

2 березня 1944 року удостоєний Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (№ 413), а вже 14 серпня 1944 року удостоєний мечів (№ 88) до вищої нагороди.

З другої половини 1944 очолював 2-гу винищувальну ескадру, що протистояла радянським військам на Східному фронті. У травні 1945 року через відмови двигуна на своєму винищувачі здійснив вимушену посадку на територію зайняту Червоною Армією, потрапив у полон, звідкіля був випущений у 1950 році.

Див. також

Література
  • Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Vienna, Austria: Selbstverlag Florian Berger. ISBN 978-3-9501307-0-6.(нім.)
  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000) [1986]. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile. Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.(нім.)
  • MacLean, French L. (2007). Luftwaffe Efficiency & Promotion Reports — For the Knight's Cross Winners. Atglen, Pennsylvania: Schiffer Military History. ISBN 978-0-7643-2657-8.(англ.)
  • Obermaier, Ernst (1989). Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe Jagdflieger 1939—1945. Mainz, Germany: Verlag Dieter Hoffmann. ISBN 978-3-87341-065-7.(нім.)
  • Spick, Mike (1996). Luftwaffe Fighter Aces. New York: Ivy Books. ISBN 978-0-8041-1696-1.(англ.)
  • Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.(нім.)

Посилання

Примітки
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.