Kampfgeschwader 4

25 серпня 1939 року ескадра була переведена до Лангенау під командуванням 4-го повітряного флоту генерала авіації Александера Лера. 1 вересня 1939 року нацистська Німеччина вторглася до Польської держави, в ході вторгнення 4-та бомбардувальна ескадра, діючи у складі 2-ї авіаційної дивізії, брала найактивнішу участь. 1 вересня та знову 2 вересня I./KG 4 атакувала аеродроми в Дембліні та Кракові. З 3 по 6 вересня були атаковані залізничні цілі у Східній Польщі, а між 6–9 вересня авіацією KG 4 були розбомблені мости на річці Вісла та у самій Варшаві. З 6 по 14 вересня залізничні цілі знову бомбили. Після цього головною мішенню для проведення сконцентрованих бомбових ударів стали райони зосередження військ. У середині вересня II./KG 4 також підтримала 10-ту армію в боях під Кутно. Після кампанії пілоти ескадри розпочали інтенсивну програму підготовки до нічних польотів та залучалися до постановки мінних полів уздовж узбережжя Норвегії в січні 1940 року, в контексті підготовки до Норвезької кампанії. III./KG 4 брала участь у битві на Бзурі, в якій польська армія була оточена та знищена (переважно завдяки ударам авіації Люфтваффе).

У грудні 1939 року III./KG4 перевели з Нордгаузена до Фехти, де група розпочала інтенсивну підготовку до нічних польотів та мінних операцій. У лютому 1940 року почалося переозброєння на сучасніші Ju 88. 1 лютого 1940 року KG 4 передислокували до Квакенбрюка на півночі Німеччини. II./KG 4 були частиною бомбардувального флоту, який 9 квітня 1940 року здійснив рейд «демонстрації сили» над Копенгагеном. Авіагрупа здійснювала атаки на залізничні та аеродромні цілі, а також завдавала ударів по кораблях противника. Ju 88 III./KG 4 атакували аеродром на повітряній станції Сола поблизу Ставангера і 9 квітня потопили норвезький есмінець «Егір» поблизу Ставангера.

10 травня 1940 року розпочалося вторгнення вермахту до Нижніх країн. KG 4 залучалася до нейтралізації Королівських повітряних сил Нідерландів, завдаючи ударів по голландських аеродромах та позиціях ППО, а також забезпечення постачання підрозділам німецьких десантників, що висадилися на голландській землі. II група також брала участь у бомбардуванні Роттердама. Після швидкої капітуляції голландців KG 4 зосередилися на бомбардуванні позиції в Бельгії, де пілоти KG 4 допомогли паралізувати залізничні вузли та транспортні переміщення союзників по всій Бельгії. Підрозділи KG 4 також здійснювали нальоти на англо-французькі війська, що були оточені під Дюнкерком.

3 червня після бельгійської капітуляції KG 4 брала участь в операції «Паула», яка завдала удару по аеродромах у Парижі та навколо нього, щоб знищити французьких повітряних сил. До 5 червня французький повітряний опір, хоча і ніколи не був до цього ефективним та системним, припинився. Того ж дня розпочалася друга фаза Французької кампанії — операція «Рот». З 5 по 19 червня авіагрупи KG 4 атакували порти та залізничні об'єкти навколо Дьеппа, а потім військові колони, що відступали долиною Луари та в районі Тура. Після капітуляції французів 25 червня 1940 року ескадра передислокувалася до голландського Сустербергу, і в липні 1940 року розпочалася битва за Британію.

Ще до закінчення Французької кампанії KG 4 залучалася до авіаційних нальотів на Британські острови: її підрозділи завдавали ударів по портах і цілях в Уельсі. У ніч з 18 на 19 червня KG 4 втратив шість Do 17 і He 111, у тому числі майор Дітріх фон Массенбах. Командир II./KG 4 був збитий над Норфолком «Бленгеймом» флайт-лейтенанта герцога Вуллі, його He 111 5J здійснив аварійну посадку на пляжі в Клей-Некст-зе-Сі, де весь екіпаж потрапив у полон.

На 4 вересня II./KG 4 мав 37 бомбардувальників He 111 (30 з яких справні). II./KG зазнав невеликих втрат у цей період при проведенні нічних нальотів. На 13 серпня 1940 року III./KG 4 налічував 25 Ju 88 з 23 справними; до 4 вересня авіагрупа залишилася з 14 боєздатними літаками з 30 машин у наявності.

У подальшому KG 4 залучалася до постановки мінних загороджень вздовж британського узбережжя і участі в бліцах та рейді на Ковентрі в ніч з 14 на 15 листопада. Бомбові місії тривали до лютого 1941 року, потім III./KG 4 перевели до Гербіні, Сицилія. Битва за Британію завершилася дорогою ціною і не принесла Люфтваффе успіху.

29 березня 1941 року формування передислокувалося до Відня-Асперна в Австрії, щоб розпочати підготовку до операції над Югославією та Грецією в ході майбутньої Балканської кампанії. 6 квітня 1941 року під час вторгнення до Югославії II./KG 4 силами 25 He 111 (з 28 справних) брав участь у бомбардуванні Белграда. Група II./KG 4 мінувала води біля Александрії та в Суецькому каналі.

6 квітня 1941 року III./KG4 атакувала та замінувала гавань Пірея, потопивши кілька суден та пошкодивши інфраструктуру гавані. 11 квітня бомбардувальники III./KG 4 здійснили спробу встановлення мін біля входу до гавані Волос. Британський ас сквадрон-лідер Паттл збив Ju 88 з III./KG 30 та Ju 88A-5 8./KG 4.

У травні 1941 року Люфтваффе заснували повітряне командування «Ірак» (нім. Fliegerführer Irak) на чолі з генералом авіації Гансом Єшоннеком, призначене для підтримки повстанців Рашида аль-Гайлані в англо-іракській війни[Прим. 1]. Командування складалося з ескадрильї бомбардувальників He 111 (4./KG 4), ескадрильї важких винищувачів Bf 110 (4./ZG 76) та 12 транспортних літаків, зокрема кількох Ju 90. У 10-денному протистоянні німецький лейтенант Мартін Древес збив два літаки. З боку союзників опору німецької активності в повітрі фактично не було, і експедиційна група зосередилася на підтримці сухопутних військ. 26 травня, після кількох днів операцій, у Люфтваффе не лишилося жодного боєготового Bf 110.

Штаб KG 4 підтримував групу армій «Північ» під час її просування до Ленінграда. 16 жовтня 1941 року Група I./KG 4 була передислокована до Пскова і звідси виконували бомбардувальні нальоти на Ленінград, а також місії постачання армії. У січні 1942 року ескадру передислокували до Пскова. 22 січня 1942 року пілоти формування допомагали скидати запаси оточеним у Холмському «мішку», а в лютому — березні здійснили місії постачання до Дем'янського «мішку», зазнавши значних втрат.

I./KG 4 діяла в інтересах групи армій «Центр». 15 листопада 1941 року група повернулася до Пскова. Наприкінці листопада 1941 р. Група III./KG 4 передала свої машини групі I./KG 4 і прибула до Фасберга для переоснащення на He 111 H6.

29 грудня 1941 року II група перейшла до VIII повітряного корпусу, що діяв у центральній частині Східного фронту, де залучалася до бомбардувань Москви. 1 жовтня II група розпочала свій повітряний наліт на місто. Взимку підрозділ також здійснював бомбардувальні нальоти над Москвою. II. Група підтримали групу армій «Південь» та її наступ на Україну. 9 березня 1943 року II. Група здійснила 10-тисячний бойовий виліт. Помітний успіх відбувся 14 березня, коли група атакувала радянський аеродром біля Курська, знищивши 40 ворожих машин і пошкодивши 23 інших літаки. II. Група також виконувала стратегічні бомбардувальні місії, проти танкового заводу у Горькому та проти гумових заводів поблизу Ярославля. III. Група діяла на південному фланзі німецько-радянського фронту і бомбардувала цілі під Астраханню. У жовтні 1943 року підрозділ був частково оснащений He 177A для виконання важких бомбардувальних місій. У період 1943-45 років бомбардувальна ескадра підтримувала безперервний відступ вермахту, виконуючи тактичні місії та завдання з постачання наземних військ. 8 травня 1945 року ескадра капітулювала британським військам.

• оберст Мартін Фібіг (нім. Martin Fiebig) (1 травня 1939 — 10 травня 1940);
• оберст Ганс-Йоахім Рат (нім. Hans-Joachim Rath) (30 травня 1940 — червень 1942);
• оберст, доктор Ґоттліб Вольф (нім. Gottlieb Wolff) (16 червня 1942 — 11 січня 1943);
• оберстлейтенант Гайнц-Йоахім Шмідт (нім. Heinz-Joachim Schmidt) (12 січня — 9 травня 1943);
• оберстлейтенант Вернер Клозинські (нім. Werner Klosinski) (10 травня 1943 — грудень 1944);
• майор Райнгард Граубнер (нім. Reinhard Graubner) (4 грудня 1944 — 8 травня 1945).