Курт Добрац
Курт Добрац (нім. Kurt Dobratz; 9 квітня 1904, Штеттін — 21 грудня 1996, Бремен) — німецький юрист, льотчик-винищувач і офіцер-підводник, доктор права, капітан-цур-зее крігсмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Курт Добрац | |
---|---|
нім. Kurt Dobratz | |
Народився |
9 квітня 1904[1] Штеттін, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1] |
Помер |
21 грудня 1996 (92 роки) Бремен, Німеччина |
Країна | Польща |
Діяльність | підводник, солдат, Marineoffizier |
Alma mater | Військово-морська академія Мюрвікаd |
Знання мов | німецька[1] |
Учасник | Друга світова війна[1] |
Військове звання | Капітан-цур-зее |
Нагороди | |
Біографія
30 березня 1922 року вступив на службу у ВМФ. Служив на крейсерах «Гамбург» і «Лейпциг», на лінійних кораблях «Шлезвіг-Гольштейн» і «Ганновер». У вересні 1935 року перейшов на службу у ВПС. Під час боїв в 1941 році збив 11 ворожих літаків. У квітні 1943 року повернувся у ВМФ і після проходження курсу підводника 8 березня 1944 року призначений командиром підводного човна U-1232 (Тип IX-C/40). Здійснив один бойовий похід (97 днів), під час якого потопив в канадських територіальних водах 4 кораблі загальною водотоннажністю 24 531 тонну і пошкодив 1 корабель водотоннажністю 2373 тонни, що стало одним з кращих результатів німецького підводного флоту в останній рік війни.
Дата | Назва корабля | Тип | Тоннаж | Вантаж | Екіпаж | Загинули | Країна | Конвой |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
4 січня 1945 | Nipiwan Park
(пошкоджений) |
Тепловий танкер | 2,373 | Баласт | ? | 2 | Канада | SH-194 |
Polarland | Торговий пароплав | 1,591 | 1200 тонн флюориту | 22 | 17 | Норвегія | ||
14 січня 1945 | Athelviking | Тепловий танкер | 8,779 | 11 630 тонн патоки та 14 десантних суден на палубі | 51 | 4 | Британська імперія | BX-141 |
British Freedom | 6,985 | 9723 тонни спеціального мазуту ВМС США | 57 | 1 | ||||
Martin Van Buren
(безповоротно втрачений) |
Торговий пароплав | 7,176 | 6000 тонн провіанту, шин, сигарет, локомотивів та транспортних засобів | 69 | 3 | США |
В лютому 1945 року повернувся на базу і 31 березня був призначений начальником штабу командувача підводним флотом. В останні дні війни займав пост командувача-адмірала підводних човнів. В червні 1945 року арештований британськими військами. В лютому 1946 року звільнений. Здобув юридичну освіту.
Звання
- Кандидат в офіцери (30 березня 1922)
- Фенріх-цур-зее (1 квітня 1924)
- Оберфенріх-цур-зее (1 квітня 1926)
- Лейтенант-цур-зее (1 жовтня 1926)
- Оберлейтенант-цур-зее (1 липня 1928)
- Капітан-лейтенант (1 липня 1934)
- Гауптман (1 жовтня 1935)
- Майор (1 квітня 1937)
- Оберстлейтенант (1 грудня 1940)
- Оберст (1 червня 1942)
- Капітан-цур-зее (1 червня 1943)
Нагороди
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років)
- Авіаційна планка винищувача в бронзі (15 червня 1941)
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу (18 серпня 1941) — отримав 2 нагороди одночасно.
- Орден військових заслуг (Іспанія) 2-го класу в білому (18 лютого 1942)
- Орден Хреста Свободи 3-го класу з мечами (Фінляндія; 27 лютого 1942)
- Лицарський хрест Залізного хреста (23 січня 1945)
- Нагрудний знак підводника (15 лютого 1945)
- Фронтова планка підводника в бронзі (15 лютого 1945)
Література
- Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.
Посилання
Примітки
- Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 52. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1