Курт Пфлюгбайль

Курт Леопольд Пфлюгбайль (нім. Kurt Leopold Pflugbeil; 9 травня 1890, Кенігштайн 31 травня 1955, Геттінген) — німецький офіцер, генерал авіації. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Курт Пфлюгбайль
нім. Kurt Leopold Pflugbeil
Народився 9 травня 1890(1890-05-09)
Hüttend, Кенігштайн
Помер 31 травня 1955(1955-05-31) (65 років)
Weended, Геттінген, Нижня Саксонія, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність офіцер
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання  Генерал авіації
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Лицарський хрест Військового ордена Святого Генріха
Лицарський хрест 2-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Лицарський хрест 2-го класу ордена Заслуг (Саксонія)
Орден дому Гогенцоллернів
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Орден Михайла Хороброго
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Нарукавна стрічка «Курляндія»
Нагрудний знак пілота-спостерігача (Пруссія)
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач в золоті з діамантами

Біографія

Учасник Першої світової війни, командир 23-ї ескадрильї. Після демобілізації армії залишений у рейхсвері. 31 березня 1928 року був офіційно звільнений у відставку і направлений в СРСР (потім в Швецію і Італію) в секретне авіаційне училище.

Після повернення в Німеччину 1 квітня 1931 року знову прийнятий на службу. 1 липня 1933 року переведений в люфтваффе, які офіційно не існували, для чого знову був знову звільнений з армії. З 1 грудня 1933 року — начальник училища в Лехфельді, з 1 березня 1934 року — директор Центру великих висот Німецької метеослужби — під цією назвою в Лехфельді діяло секретне бомбардувальне училище (про його існування було оголошене 1 березня 1935 року). З 1 жовтня 1935 по 6 серпня 1939 року — інспектор бомбардувальної авіації, з 4 липня 1938 по 6 серпня 1938 року — виконувач обов'язків командира 4-ї авіадивізії.

З 7 серпня 1939 року — начальник 8-го, з 8 жовтня 1939 року — 6-го обласного авіаційного штабу для особливих доручень. З 24 червня 1940 року — начальник авіаційної області «Бельгія — Північна Франція». З 20 серпня 1940 по 3 вересня 1943 року — командир 4-го авіакорпусу. Бився у складі 3-го (Франція), з червня 1941 року 4-го повітряного флоту (на радянсько-німецькому фронті). З 4 вересня 1943 року — командувач 1-м повітряним флотом, який діяв на північній ділянці радянсько-німецького фронту. 16 квітня 1945 року 1-й повітряний флот був перетворений на Командування ВПС «Курляндія» (штаб-квартира у Газенпоті).

10 травня 1945 року взятий у полон радянськими військами в Латвії. 8 червня 1950 року військовим трибуналом засуджений до 25 років таборів. 4 січня 1954 року переданий владі ФРН і звільнений.

Звання

Нагороди

Перша світова війна

Міжвоєнний період

Друга світова війна

Див. також

Література

  • Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.356—357 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Der Königlich Sächsische Militär-St. Heinrichs-Orden 1736—1918, Ein Ehrenblatt der Sächsischen Armee, Wilhelm und Bertha von Baensch-Stiftung, Dresden 1937, S.505
  • Reichswehrministerium (Hg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Mittler & Sohn, Berlin 1924, S. 156
  • Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, S. 592, ISBN 978-3-938845-17-2
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.