Кутлуг-Тимур
Кутлуг-Тимур (*д/н — 1364) — державний та військовий діяч Золотої Орди. У венеціанських джерелах відомий як Котлобемур. Не слід плутати з беклярбеком Кутлуг-Тимуром, ординським намісником Хорезму в 1314—1329 роках, та Кутлуг-Тимур-ханом, правителем Хаджитарханського улуса у 1350-х роках (з лінія Аблая Тукатимурида).
| Кутлуг-Тимур | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер | 1364 |
| Національність | монгол |
| Посада | улусбек Криму |
| Термін | 1357—1362 |
| Попередник | Зайн уд-Дін Рамазан |
| Наступник | Ходжа Алібек |
| Конфесія | іслам |
| Рід | Тукатимуриди |
| Батько | Тулен-Тимур |
| У шлюбі з | Ір-Султан-хатун |
Життєпис
Походив з династії Чингизідів, роду Тукамитуриди. Син Тулен-Тимура, правителя Кримського улуса. Втім існує версія, що не належав до Чингізідів, а був представником клану уйсун.
Про молоді роки відомо обмаль. 1342 року був одним з тих, хто клопотав перед ханом за венеційців міста Тана. Ймовірно брав участь у військових кампаніях хана Джанібека, зокрема 1344 року проти генуезців Кафи.
1357 року призначається хан Бердібеком очільником Кримського улусу. За дорученням останнього надав права та землі венеційцям біля Сугдеї. 1359 року за власний кошт зводить мечеть в селі Шейх-Кой та фонтан в селі Отуз. З початком великої зам'ятні став фактично незалаженим правителем.
1362 року новий хан Кільдібек позбавив Кутлуг-Тимура влади, поставивши замість нього Ходжу Алібека з клану уйсун (сина Іси ібн Тоглук-Тимура). Помер в середині 1364 року.
Джерела
- Крамаровский М. Г. Джучиды и Крым: XIII—XV вв.// Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии: Сб. научн. тр. — 2003. — Вып. X. — С. 506—532.
- История дома Гираев: от Джучиева улуса Великой Орды до Крымского ханства