Куценко Валентина Павлівна
Валентина Павлівна Куценко (нар.. 24 вересня 1930, Українська РСР) — радянська кіноактриса, радянська і російська письменниця.
Куценко Валентина Павлівна | |
---|---|
Дата народження | 24 вересня 1930[1] (91 рік) |
Місце народження | Українська СРР, СРСР |
Громадянство |
СРСР Росія |
Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії (1954) |
Професія | кіноакторка, акторка озвучення, письменниця |
IMDb | ID 0476543 |
Біографія
Валентина Куценко народилася 24 вересня 1930 року в Україні. Батько був учителем, викладав українську і російську мови, а також українську і російську літературу. Мати Харетина Якимівна була родом із селян, під час німецько-радянської війни була зв'язковою партизанських загонів.
Валентина Куценко вступила на акторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії у 1949 році (курс Василя Ваніна, після його смерті у 1951 році, курс Володимира Бєлокурова). Закінчила ВДІК у 1954 році, була розподілена в штат кіностудії «Мосфільм» та Театру-студії кіноактора. Крім кіно грала в театрі і багато працювала в озвучуванні.
Дебютувала в кіно в 1955 році, зіграв невелику роль у фільмі «Білий пудель» за повістю Олександра Купріна. Популярність прийшла після ролі в картині «Зірки на крилах», де її партнерами були Лев Фричинський та В'ячеслав Тихонов. Інші відомі роботи актриси: Варка («Коли співають солов'ї»), Наташа («Особливе доручення»), Олена («Останні залпи»), Катря («Скільки літ, скільки зим»), Зоя («Люди на Нілі»).
Наприкінці 1970-х років актриса потрапила в автокатастрофу, у результаті якої в неї паралізувало руки. Після лікування вона залишила кінематограф і зайнялася літературною діяльністю. Написала кілька десятків оповідань (збірка «Оповідання для чекаючих»), повість «Про маму» (2010).
Особисте життя
- Перший чоловік (фактичний) — Конрад Вольф (1925—1982), німецький кінорежисер, з яким Куценко разом навчалася у ВДІКу. Шлюб тривав близько трьох років.
- Другий чоловік — Микола Фігуровський (1923—2003), радянський кінорежисер. Шлюб з 1963 року.
- Син — Микола Фігуровський (нар. 1966)
Творчість
Фільмографія
- 1955 — Білий пудель — рибалка
- 1955 — Зірки на крилах — Надія Коренюк
- 1956 — Долина синіх скель — Леся, подруга Ксені
- 1956 — Коли співають солов'ї — Варка
- 1957 — Особливе доручення — Наташа Лемчук
- 1958 — По ту сторону — асистенткою доктора
- 1960 — Леон Гаррос шукає друга — Ольга
- 1960 — Останні залпи — Олена Колоскова (вокал; музика Мойсей Вайнберг, слова Булат Окуджава)
- 1962 — Маленькі мрійники (новела «Юльчин день») — мама
- 1963 — Королівство кривих дзеркал — дама з «променад»
- 1963 — Три години дороги — Валя, пасажирка
- 1963 — Четверо в одній шкурі — мама
- 1964 — Зелений вогник — реєстратор полклиники
- 1965 — Скільки років, скільки зим — Катя
- 1968 — Люди на Нілі — Зоя
- 1970 — Переступи поріг — мама Андрія Глазунова
- 1970 — Пісні моря — секретар, яка вважає в комісії голоси
- 1971 — Хвилина мовчання — Клавдія Федорівна, вчителька математики
- 1972 — Пічки-лавочки — Ірина Георгіївна, пацієнтка санаторію
- 1973 — Москва — Кассіопея — журналістка
- 1974 — Закриття сезону — мама Генки
- 1975 — Там, за обрієм — епізод
- 1975 — Той стане всім — Ніна Антонівна
- 1983 — Комета — сусідка (немає в титрах)
Бібліографія
- «Оповідання для чекаючих», збірка (оповідання «Ксенофонт», «Крилаті блискавки», «Почерк», «Консультант» тощо, 2007)
- «Про маму» (повість, 2010)
Посилання
Примітки
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.