Куценко Петро Іларіонович

Життєпис

Закінчив факультет журналістики Київського університету (1977).

Працював літредактором чернігівської обласної газети «Деснянська правда».

Доробок

Автор книжок

  • «Продовження розмови» (1983),
  • «Манливе світло днів непроминущих» (1986),
  • «Забрало вічності» (1993)
  • «Пісня безсонного джмеля» (1992, збірка віршів для дітей).

Переклади віршів російських поетів Іннокентія Анненського, Анни Ахматової, Осипа Мандельштама, Бориса Пастернака, Миколи Заболоцького, Арсенія Тарковського та ін.[1][2][3][4]

Посилання

Примітки

  1. Куценко Петро Іларіонович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
  2. Антоніна Корінь. Поезія — роса для спраглих // «Утренний город», Кропивницкий городской сайт, 12 июля 2018 17:02
  3. Чернігівщина: Побачили світ книги місцевих авторів // 15:15 | 26.12.2006
  4. Куценко Петро Іларіонович // Українська Літературна Енциклопедія. — К., 1995. — Т. 3: К-Н. — С. 106—119.

Література

  • Сулима М. Чорно-білий світ Петра Куценка // Поезія. 1986. Вип. 2
  • Білоцерківець Н. Досвід пам'яті // Жовтень, 1987. № 1
  • Таран Л. Енергія пошуку. К., 1988.
  • Сердюк П. За брамою власного серця // ЛУ. 1998, 17 верес.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.