Кушуль Семіта Ісааківна

Семіта Ісааківна Кушуль
Народилася 14 квітня 1906(1906-04-14)
Євпаторія
Померла 11 грудня 1996(1996-12-11) (90 років)
Євпаторія
Країна Російська імперія СРСР Україна
Діяльність бухгалтерка, краєзнавиця
Батько Ісаак Самуїлович Кушуль
Мати Олександра Іллівна Азар'євич
Діти Олександр Веніамінович Кіскачі (усиновлений племінник)
Нагороди премія ім. І. І. Казаса

Семіта Ісааківна Кушуль (14 квітня 1906(19060414), Євпаторія 11 грудня 1996, Євпаторія) — видатна караїмознавиця, збирачка матеріальної й духовної спадщини караїмського народу, перша лауреатка премії ім. І. І. Казаса, що присуджується кримським фондом культури за видатні заслуги у розвитку культури свого народу[1].

Життєпис

Народилася в Євпаторії у квітні 1906 року в караїмській сім'ї. Батько — Ісаак Самойлович Кушуль (1865-1943), син караїмського вчителя, був громадським діячем в Євпаторії та членом Кримського союзу РСДРП. Мати — Ганна Гелеловна Кушуль, уроджена Азар'євич (1872-1911). Дядько — Арон Самойлович Кушуль (1870-1936), міський лікар в Балаклаві, керівник Балаклавського відділення Всеросійської Ліги для боротьби з туберкульозом і редактор газети «Балаклавський курортний листок». Старший брат — Авраам Ісаакович Кушуль (1900-2002, Сюрен), воював в Добровольчій армії, емігрував до Франції в 1920 році. Також мала братів Мойсея (помер 22 серпня 1924), Семена і сестру Сару (в заміжжі Кіскачі).

Освіта — незакінчена вища, бухгалтерка Євпаторійського винзаводу за професією. Авторка ряду цікавих робіт і публікацій, в тому числі про археолога Авраама Фірковича. Вона боролася проти фальсифікацій історії караїмів та опікувалася реабілітацією імені вченого[1]. Спілкувалася з С. М. Шапшалом, М. О. Баскаковим, Б. Я. Кокенаєм і багатьма іншими караїмськими діячами. Зібрані Кокенаєм і Кушуль цінні караїмські та раббанітські рукописи складають окремий фонд, що зберігається у відділі рукописів Вільнюського університету в Литві. Іменем Семіти Кушуль названий караїмський музей в Євпаторії, діяльний при кенасі[1].

Будинок Семіти був своєрідним науковим центром, національним клубом, бібліотекою і музеєм кримських караїмів[2]. Майже весь час вона жила в Євпаторії на Просмушкіних, 17. 10 серпня 1996 була відкрита перша виставка цієї колекції. Накопичені матеріали Кушуль передала Євпаторійському національно-культурному товариству[1].

11 грудня 1996 року Семіта Ісааківна пішла на базар, але по дорозі їй стало погано. У неї вистачило сил повернутися. Їй було 90 років[3]. Остання праця «Шукайте в Біблії», про тенденційність у питанні етносу кримських караїмів, датована 9 грудня 1996.

Література

  • Кушуль С. И. К столетию со дня рождения и 25-ти со дня смерти Бориса Яковлевича Кокеная // «Караимские вести»: газета. — Москва, 1994. — № 7. — С. 2.
  • Кушуль С. И. О А. С. Фирковиче // «Караимские вести»: газета. — Москва, 1994. — № 8. — С. 2.
  • Кушуль С. И. Археолог А. С. Фиркович — домыслы и факты // «Брега Тавриды»: Сб. — 1993. — № 2.
  • Кушуль С. И. Календарь караимских праздников // «Караимские вести»: газета. — Москва, 1995. — № 15. — С. 2.
  • Кушуль С. И. С любовью к Евпатории («Евпатория — родной город караимов») // «Евпаторийская здравница»: газета. — Евпатория, 1991. — С. 26-27

Посилання

Примітки

  1. А. Полканова. Сымыт Кушул
  2. К.Мусаев «Синтаксис караимского языка»
  3. Статья А. Н. Стома «Очерки Евпатории — караимы»
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.