Кущовик східний

Кущовик східний[2] (Sericornis magnirostra) — вид горобцеподібних птахів родини шиподзьобових (Acanthizidae). Ендемік Австралії.

?
Кущовик східний

Східний кущовик в Національному парку Лемінгтон
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Підряд: Співочі птахи (Passeri)
Надродина: Meliphagoidea
Родина: Шиподзьобові (Acanthizidae)
Підродина: Шиподзьобні (Acanthizinae)
Рід: Кущовик (Sericornis)
Вид: Кущовик східний
Sericornis magnirostra
(Gould, 1838)
Підвиди
  • S. m. viridior Mathews, 1912
  • S. m. magnirostra (Gould, 1838)
  • S. m. howei Mathews, 1912
Синоніми
Sericornis magnirostris
Посилання
Вікісховище: Sericornis magnirostra
Віківиди: Sericornis magnirostra
ITIS: 916744
МСОП: 22704559
NCBI: 27582

Опис

Довжина птаха становить 11,5-13 см, вага 10 г. Голова жовтувато-коричнева, верхня частина тіла світло-сіро-коричнева з оливковим відтінком, горло блідо-охристе, живіт сіруватий, гузка і хвіст рудувато-коричневі. Очі червонувато-карі, дзьоб довгий, чорний, направлений вгору. Виду не притаманний статевий диморфізм.[3]

Поширення і екологія

Східний кущовик є ендеміком Австралії. Мешкає здебільшого на східному узбережжі, від Куктауна в штаті Квінсленд на півночі до Кінглейка і гір Данденонг в штаті Вікторія на півдні. Східний кущовик живе в тропічних лісах і вологих склерофітових лісах. Це осілий птах на всьому ареалі. Частіше зустрічається на півночі.

Підвиди

Виділяють три підвиди:[4]

Раціон

Східний кущовик — комахоїдний птах. Шукає здобич у верхньому і середньому ярусі лісу, серед гілок. Часто утворює зграйки.

Розмноження

Сезон розмноження триває з липня по січень.[5] Гніздо куполоподібної форми, розмущується на дереві, серед ліан або пальмового листя. Також східний кущовик може займати покинуті гнізда інших птахів, зокрема жовтогорлих кущовиків. В кладці 3-4 яйця розміром 19×15 мм, білого або блідо-пурпурно-коричневого з коричневими плямками. Пташенята залишаються в гнізді 13 днів. Цей вид є жертвою гніздового паразитизму з боку віялохвостих і рудочеревих кукавок.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Sericornis magnirostra.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Pizzey, G. and Doyle, R. (1980) A Field Guide to the Birds of Australia. Collins Publishers, Sydney. ISBN 073222436-5
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2019). Bristlebirds, pardalotes, Australasian warblers. World Bird List Version 9.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 січня 2019.
  5. Morcombe, Michael (2012) Field Guide to Australian Birds. Pascal Press, Glebe, NSW. Revised edition. ISBN 978174021417-9

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.