Кьоґоку Тамекане

Походив з роду Кьоґоку, відгалуження клану Північних Фудзівара. Син Кьоґоку Таменорі. Народився у 1254 році. Змалку служив при Сайондзі Санекане. Здобув гарну освіту під орудою свого діда Фудзівара но Тамеіе. Виявив хист до поезії. У 1276 році вперше брав участь у поетичному конкурсі зі складання вака.

У 1284 році увійшов до почту імператора Фусімі, якому служив з 1280 року, коли той ще був принцом Хірохіто. Послідовно обіймав посади санґі і середнього державного радника. Підтримав останнього в протистоянні з Південною лінією імператорського дому. Втім за участь у конфліктах між обома гілками Тамекане 1298 року було заслано на острів Садо. Лише 1303 року дістав від імператора Ґо-Нідзьо помилування й повернувся до Кіото. Згодом отримав посаду почесного старшого державного радника.

У 1313 році разом з екс-імператором Фусімі стає буддистським ченцем. У 1315 році через конфлікти Фусімі з бакуфу (урядом Камакурського сьогунату), Кьоґоку Тамекане як особу, наближену до екс-імператора, заарештовано й заслано до провінції Тоса на о. Сікоку.

Переведено до провінції Каваті, де й помер 1332 року.

Був відомим поетом у жанрі вака. 132 його вірші у 1278 році розміщено в антології «Сокушю-шю». Очолював поетичний гурток Кьоґоку-ха. У 1312 році склав імператорську збірку «Ґьокуйо вака-шю», яка містить 2500 віршів відомих поетів.

• Robert N. Huey: Kyōgoku Tamekane: Poetry and Politics in Late Kamakura Japan. Stanford University Press, 1989, ISBN 0-8047-1488-6.
• Nussbaum, Louis-Frédéric and Käthe Roth. (2005). Japan encyclopedia. Cambridge: Harvard University Press. ISBN 978-0-674-01753-5; OCLC 58053128