Кюнер Микола Васильович

Микола Васильович Кюнер (26 вересня 1877 року, Тбілісі — 5 квітня 1955 року, Ленінград) — радянський сходознавець, історик і етнограф.

Кюнер Микола Васильович
Народився 26 вересня 1877(1877-09-26) або 14 вересня 1877(1877-09-14)
Тифліс, Російська імперія[1]
Помер 5 квітня 1955(1955-04-05)[1] (77 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР[1]
Поховання Большеохтінський цвинтарd
Країна  СРСР
Діяльність орієнталіст
Галузь історія
Alma mater Східний факультет СПбДУd і Санкт-Петербурзький державний університет
Науковий ступінь доктор історичних наук
Відомі учні Гумільов Лев Миколайович
Заклад Інститут етнології та антропології РАН
Нагороди

Життєпис

Закінчив східний факультет Петербурзького університету (1900). З 1902 року професор Східного інституту (з 1920 — Далекосхідний університет) у Владивостоці, з 1925 професор ЛДУ, з 1932 одночасно старший науковий співробітник інституту етнографії АН СРСР. Доктор історичних наук (1935). Основні праці з історії, етнографії, історії матеріальної культури Китаю, Японії та Кореї; дослідження та переклади класичної історичної літератури, роботи з джерелознавства та бібліографії. Перевидав працю М. Я. Бічуріна «Збірник відомостей про народи, що мешкали в Середній Азії у стародавні часи» (1950—53). Нагороджений орденом Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медаллю.

Примітки

Література

  • Стратанович Г., Проф. Н. В. Кюнер, «Сов. этнография», 1952, № 4; Н. В. Кюнер. [Некролог], там же, 1955, № 3; Список важнейших научных трудов Н. В. Кюнера, там же; Зенина Л. В., Н. В. Кюнер, историк Дальнего Востока, в кн.: Очерки по истории Ленинградского университета, Л., 1962
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.