Ківорій

Ківо́рій, цибо́рій або сінь[1] (грец. κιβώριον, лат. ciborium, церк.-слов. сѣнь) — елемент церковної архітектури, накриття над престолом (у католицьких храмах — вівтарем), яке підтримується колонами.

Ківорій над могилою апостола Петра роботи Лоренцо Берніні у Соборі Святого Петра

До ківорія кріпилися двері чи занавіси, що закривали престол у проміжках між службами. З'являється в IV—VI століттях. В іконописі зображення ківорію символізує вівтар.

Особливо часто така надбудова над вівтарем зустрічається в церквах Італії. Вже у ранньохристиянських базиліках його призначенням було виділити і захистити вівтар, який стояв на могилі мучеників. Тут також зберігався між богослужіннями і освячений хліб.

З середніх віків поряд з назвою ківорій часто зустрічається назва «балдахін», яка зараз вживається в дещо іншому значенні.

Первісно словом κιβώριον називали посудину для пиття; у християнських храмах — дарохранильницю, яка міститься під вівтарним покровом. З часом ківорієм почали називати вівтарний покров, який підтримується колонами та пишно прикрашений.[2]

Примітки
  1. Сінь // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. http://www.kplavra.kiev.ua/cgi-bin/view.cgi?part=dictionary&lg=ua&act=ter&fl=k&gid=%5Bнедоступне+посилання+з+липня+2019%5D

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.