Кілессо Сергій Костянтинович

Кіле́ссо Сергі́й Костянти́нович (нар. 28 березня 1931(19310328), Київ 30 червня 2012, Київ) український архітектор і мистецтвознавець, дійсний член Української академії архітектури, заслужений архітектор України, лауреат Державної премії України в галузі архітектури (1997, 2007).

Сергій Костянтинович Кілессо
Народження 28 березня 1931(1931-03-28)
Смерть 30 червня 2012(2012-06-30) (81 рік)
Країна  Україна
Діяльність архітектор
Праця в містах Київ
Найважливіші споруди

пам’ятник Лесі Українці в Луцьку (1977, архітектурна частина),

пам’ятник Богдану Хмельницькому в с. Суботів Чигиринського району Черкаської області (1995, архітектурна частина)
Реставрація пам'яток

проєкт реставрації Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври (1958—1962), проєкт реставрації комплексу Мотронинського монастиря в с. Мельники Чигиринського району Черкаської області (1964—1969),

проєкт реставрації Іллінської церкви в с. Суботів Чигиринського району Черкаської області (1977; 1995 — іконостас)
Нагороди
Державна премія України в галузі архітектури
Державна премія України в галузі архітектури
Заслужений архітектор України

Біографія

Народився 28 березня 1931 р. у Києві в родині відомого лікаря Костянтина Григоровича Кілессо. Після закінчення Київської художньої середньої школи ім. Т. Г. Шевченка навчався на архітектурному факультеті Художнього інституту в м. Києві в майстерні В. Г. Заболотного. За дипломний проєкт «Критий стадіон на 10 000 місць» отримав «відмінно» і разом з колегами почав працювати над проєктом Палацу Спорту в «Київпроекті». Після закінчення інституту одержав направлення на роботу в Києво-Печерський заповідник на посаду завідувача відділу охорони і реставрації пам'яток архітектури.

Помер 30 червня 2012 року. Похований на Байковому кладовищі в Києві.

Творчий доробок

Автор проєктів реставрації:

Автор пам'ятників:

  • Лесі Українці в Луцьку (1977; у співавторстві з архітектором В. Жигуліним; скульптори М. Обезюк, А. Німенко)
  • Богдану Хмельницькому в с. Суботові (1995; скульптор Є. Кунцевич)

Розробив проєкти будівництва церкви Іона Богослова в с. Моринцях (1997) і Володимирського собору в Чигирині (1999).

Праці

Автор понад 600 статей, наукових публікацій та есе.

Серед видань:

  • Черкаси: історико-архітектурний нарис. К., 1966;
  • О. М. Вербицький — архітектор і педагог. К., 1966 (у співавт.);
  • Керамика в архитектуре Украины. К., 1968;
  • Канів: історико-архітектурний нарис. К., 1969;
  • Мистецтво будівничих (1971);
  • Киево-Печерская лавра. М., 1975;
  • Донецьк: історико-архітектурний нарис. К., 1982 (у співавт.);
  • Архітектура України на сучасному етапі. К., 1984 (у співавт.);
  • Архитектура Крыма. К., 1986;
  • Київ архітектурний. К., 1989;
  • Конкурс на проєкт повоєнної відбудови Хрещатика — пошуки національної своєрідності. «Архітектурна спадщина України», 1995, вип. 2;
  • Історія української архітектури. К., 2003 (у співавт.);
  • Історія українського мистецтва (у співавт.);
  • Архітектурні та мистецьки скарби Богданового краю. Київ: Техніка, 2000. –144 с. — 2000 прим. ISBN 966-575-008-9

Премії, нагороди

Джерела та література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.