Кільський канал
Кільський канал — канал у Німеччині, що з'єднує Балтійське і Північне моря, проходить від Кільської бухти, коло міста Гольтенау до гирла річки Ельба, біля міста Брунсбюттель. Довжина 98 кілометрів, ширина понад 100 метрів, глибина 11 метрів. Канал закінчується парою шлюзів з кожного боку, один з шлюзів призначений для малотонажного флоту. Цей шлях економить близько 519 кілометрів,замість плавання навколо Ютландського півострова. Він дозволяє економити час і уникати морських штормів. Це - найзайнятіша штучна водна артерія у світі[джерело?].
Кільський канал нім. Kaiser-Wilhelm-Kanal (1895) | |
---|---|
| |
53°53′00″ пн. ш. 9°08′00″ сх. д. | |
Країна | Німеччина |
Розташування | Шлезвіґ-Гольштейн |
Тип | канал |
Кільський канал Кільський канал (Німеччина) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Назва
- Кільський канал (англ. і нім. Kiel Canal) — міжнародна назва на честь Кіля.
- Північноморський-Балтоморський канал (нім. Nord-Ostsee-Kanal) — сучасна німецька назва.
- Канал імператора Вільгельма (нім. Kaiser-Wilhelm-Kanal) — офіційна німецька назва до 1948 року на честь першого німцеького імператора Вільгельма І.
Історія
Першим зв'язком між Північним і Балтійським морями був канал Ейдер, який використовував річище Айдеру (Ейдер). Ейдер канал, завершений 1784 року становив 43 кілометри з 175 кілометрової водної артерії від Кіля до гирла Айдера на західному узбережжі. Завширшки 10 м і глибиною 3 метри.
Комбінація морських інтересів — Німецького військово-морського флоту що хотів зв'язати свої бази на Балтиці і Північному морі без плавання навколо Данії — і комерційний тиск заохотили проектування нового каналу. Будівництво продовжувалося 8 років силами 9000 робітників. 21 червня 1895 канал офіційно відкрив Кайзер Вільгельм II.
Для того, щоб відповідати руху, що збільшується, і вимогам військово-морського флоту, між 1907 і 1914 ширину каналу було збільшено. Розширення каналу дозволило проходження дредноута розміром з лінійний корабель. Це означало, що ці лінійні кораблі можуть прибути з Балтики до Північного моря без необхідності йти навколо Данії. Після Першої Світової Війни і Версальського Договору, канал став міжнародним, залишаючись під німецькою адміністрацією. Адольф Гітлер відмовився від міжнародного статусу в 1936. Починаючи з кінця Другої Світової Війни канал знову повернувся до відкритого міжнародного користування.
Література
- В. С. Ржевська. Кільський канал // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X