Вільгельм I (німецький імператор)

Вільге́льм I (нім. Wilhelm I.; 22 березня 1797(17970322) 9 березня 1888) — перший німецький імператор (18711888), сьомий прусський король (18611888). Маркграф бранденбурзький (18611888). Представник німецької династії Гогенцоллернів. Народився в Берліні, Пруссія. Другий син прусського короля Фрідріха-Вільгельма III. Молодший брат короля Фрідріха-Вільгельма IV. Батько імператора Фрідріха III, дід останнього німецького імператора Вільгельма II. Дядько російського царя Олександра ІІ. Учасник Наполеонівських війн (18141815), зокрема битви при Ватерлоо. Успішно придушив революційні виступи Берліні (1848). Принц-регент при своєму братові (18581861). Президент Північнонімецького союзу (18671871). За допомоги канцлера Отто фон Бісмарка завершив об'єднання Німеччини (1871). Коронувався імператором у Версальському палаці, де було проголошено створення Німецької імперії (1871). Підтримував мілітарно-консервативний курс канцлера за винятком його антикатолицької політики. Після замахів на своє життя схвалив прийняття законів проти соціалістів (1878). Користувався популярністю серед більшості німців за свою побутову простоту і суворість, вважався уособленням «старої Пруссії»[1]. Помер у Берліні. Похований у Шарлоттенбурзькому палаці. Прізвисько «картечний принц» (нім. Kartätschenprinz; за використання артилерії у придушенні революції).

Вільгельм I
нім. Wilhelm I.
Вільгельм I
Німецький імператор
18 січня 1871  9 березня 1888
Коронація: 18 січня 1871
Попередник: започатковано
Наступник: Фрідріх III
Король Пруссії
2 січня 1861  9 березня 1888
Попередник: Фрідріх-Вільгельм IV
Наступник: Фрідріх III
 
Ім'я при народженні: нім. Wilhelm I. Friedrich Ludwig von Hohenzollern
Народження: 22 березня 1797(1797-03-22)
Берлін, Пруссія
Смерть: 9 березня 1888(1888-03-09) (90 років)
Берлін, Пруссія
Поховання: mausoleum of Charlottenburg Parkd
Країна: Королівство Пруссія і Німецька імперія
Релігія: Прусська унія
Рід: Гогенцоллерни
Батько: Фрідріх-Вільгельм III
Мати: Луїза (королева Пруссії)
Шлюб: Августа Саксен-Веймар-Ейзенахська
Діти: Фрідріх III і Луїза Прусська
Автограф:
Нагороди:
Орден Чорного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Орден дома Гогенцоллернів
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Великий хрест Pour le Mérite
Великий хрест Залізного хреста
Орден Святого Георгія (Ганновер)
Орден Вірності (Баден)
Великий хрест ордена Церінгенського лева
Орден Військових заслуг Карла Фрідріха
Великий хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Великий хрест ордена «За військові заслуги» (Вюртемберг)
Орден Людвіга (Гессен)
Орден Філіппа Великодушного
Хрест «За військові заслуги» (Гессен)
Орден Рутової корони
Великий хрест Військового ордена Святого Генріха
Орден Святого Губерта
Військовий орден Максиміліана Йозефа
Великий хрест ордена Білого Сокола
Орден Альберта Ведмедя (Ангальт)
Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга
Кавалер Великого хреста ордена Спасителя
Орден Генріха Лева
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Кавалер Великого Хреста ордену Марії-Терезії
Кавалер ордену Карла XIII
Вищий орден Святого Благовіщення
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер ордена Золотого руна
Лицар Великого хреста вельмишановного ордена Лазні
Орден підв'язки
Кавалер Золотої медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії
Лицар Великого хреста військового ордена Віллема
Лицар Великого хреста ордена Нідерландського лева
Орден Святого Януарія
Орден Білого орла
Орден Слона
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Орден Королівського дому Чакрі
Великий хрест ордена дому Саксен-Ернестіне
Орден Святого Георгія
Орден Святого Георгія
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святого Олександра Невського
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святого Володимира 1 ступеня

 Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Молоді роки

Другий син Фрідріха-Вільгельма III, Вільгельм не вважався потенційним спадкоємцем престолу, тому здобув посередню освіту. Він служив в армії з 1814, бився проти Наполеона, і був, як про нього говорили, дуже хоробрим солдатом. Він також став чудовим дипломатом, беручи участь в дипломатичних місіях після 1815. У 1848 він успішно придушив повстання проти його старшого брата короля Фрідріха-Вільгельма IV.

Принц-регент

У 1857 Фрідріх-Вільгельм IV переніс інсульт і до кінця життя був розумово недієздатний. У січні 1858 Вільгельм став принцом-регентом свого брата.

Король і Кайзер

2 січня 1861 Фрідріх-Вільгельм IV помер і Вільгельм зійшов на трон як Вільгельм I Прусський.

Він успадкував конфлікт між королем і ліберальним парламентом. Його вважали політично за нейтральну людину, оскільки він втручався в політику менше, ніж його брат. Проте, він знайшов консервативне вирішення конфлікту: призначив Отто фон Бісмарка прем'єр-міністром. Згідно з прусською конституцією, прем'єр-міністр підкорявся виключно королю, а не парламенту. Бісмарк сприймав роботу на цій посаді як васальний обов'язок щодо сеньйора. Проте саме Бісмарк реально управляв політикою, як внутрішньою, так і зовнішньою.

Після Франко-прусської війни Вільгельм був оголошений німецьким імператором у Франції 18 січня 1871 в Версалі, в палаці Людовіка XIV.

Після цієї церемонії Північнонімецький союз (18671871) був перетворений в Німецьку Імперію (нім. Deutsches Reich, «Німецький Райх», 18711945).

Імперія була федеральною; імператор був головою держави і президентом (першим серед рівних) федеральних монархів (королі Баварії, Вюртемберґа, Саксонії, великі герцоґи Бадена і Гессена та ін., у тому числі сенати вільних міст Гамбурґа і Бремена). Вільгельм прийняв титул «Німецький імператор» неохоче, він волів би іменуватися «Імператором Німеччини», але цей титул не діяв на федеральних монархів.

У своїх мемуарах Бісмарк описував Вільгельма як старомодного, ввічливого джентльмена, прусського офіцера, з хорошим відчуттям здорового глузду, але таким, що піддається «жіночому впливу».

Сім'я

У 1829 році Вільгельм одружився із Августою Саксен-Веймар-Ейзенахською (18111890), дочкою великого герцога Карла-Фрідріха Саксен-Веймарського і великої княгині Марії Павлівни. У цьому союзі народилося двоє дітей:

  • Фрідріх III (18311888), наступний король Пруссії;
  • Луїза (18381923), в 1856 році вийшла заміж за Фрідріха I, великого герцога Баденського.

Нагороди

Королівство Пруссія

Королівство Ганновер

Велике герцогство Баден

Королівство Вюртемберг

Гессен-Дармштадт

  • Орден Людвіга (Гессен), великий хрест (27 червня 1838)
  • Орден Філіппа Великодушного, великий хрест з мечами (4 листопада 1849)
  • Хрест «За військові заслуги» (Гессен) (15 березня 1871)

Королівство Саксонія

Королівство Баварія

Інші держави і доми

Російська імперія

Австрійська імперія

Шведсько-норвезька унія

Королівство Сардинія

Іспанія

Британська імперія

Королівство Італія

Бразильська імперія

Нідерланди

Королівство Обох Сицилій

Королівство Португалія

Інші держави

Пам'ять

Пам'ятник Вільгельму I перед Кенігсберзьким замком, робота Фрідріха Ройша 1894 рік, після Другої світової війни — переплавлений

Жодному іншому монарху не було споруджено так багато пам'ятників, як Вільгельму I. Перша кінна статуя тоді ще тільки короля Пруссії Вільгельма була створена берлінським скульптором Фрідріхом Драке в 1867 г . Прусський інститут пам'ятників нарахував 63 скульптурних статуї, що зображують кайзера на коні, 231 — стоїть, 5 — сидячим і 126 бюстів Вільгельма I

Примітки

  1. Feldhahn, Ulrich. Die preußischen Könige und Kaiser. Lindenber: Kunstverlag Josef Fink, 2011. S. 24–26.

Джерела

  • Wilhelm Jordan: Kaiser Wilhelm I. Frankfurt/Main 1896.
  • Erich Marcks. Wilhelm I // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1897, Band 42, S. 517–692.
  • Franz Herre: Kaiser Wilhelm I. Der letzte Preuße. Köln 1980.
  • Wilhelm Treue (Hrsg.): Drei deutsche Kaiser. Wilhelm I. — Friedrich III. -Wilhelm II.; ihr Leben und ihre Zeit.. Ploetz, Freiburg [u. a.] 1987, ISBN 3-87640-192-5.
  • Karl Heinz Börner: Wilhelm I. Deutscher Kaiser und König von Preußen. Eine Biographie. Akademie Verlag, Berlin 1984.
  • Dieter Leuthold (Hrsg.): Ein Bremer «rettet» den Kaiser. Die Flucht des Prinzen Wilhelm im Jahre 1848 aus Berlin, nach den Erinnerungen von August Oelrichs. Hauschild Verlag, Bremen 1998.
  • Guntram Schulze-Wegener: Wilhelm I. Deutscher Kaiser, König von Preußen, Nationaler Mythos. Mittler, Hamburg 2015, ISBN 978-3-8132-0964-8.
  • Christian Schwochert: Kaiser Wilhelm I, Berlin 2015, ISBN 978-1-5118-8283-5
  • Röhl John C. G. Young Wilhelm: The Kaiser's Early Life, 1859—1888 (1998)
  • Steinberg, Jonathan. Bismarck: A Life (2011)

Література

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вільгельм I (німецький імператор)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.