Кіно Віталій Анатолійович

Віта́лій Анато́лійович Кіно́ (нар. 9 березня 1969(19690309), c. Велика Білозерка, Запорізької області) — український театральний режисер, актор, викладач, директор-художній керівник Центру мистецтв «Новий український театр» (Театр на Михайлівській), (м. Київ).[1]

Кіно Віталій Анатолійович
Народився 9 березня 1969(1969-03-09) (52 роки)
c. Велика Білозерка, Запорізька область
Громадянство  СРСР Україна
Діяльність режисер
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого

Життєпис

  • В 1988 році закінчив акторське відділення Дніпропетровського державного театрального училища (курс Олександри Іванівни Самохвалової)
  • З 1988 по 1990 роки служив у радянській армії.
  • В 1994 році вступив до Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.К.Карпенка-Карого, на курс народного артиста України, професора Митницького Едуарда Марковича, і в 1999 році отримав диплом інституту за спеціальністю «Режисер драматичного театру».
  • В 2002 році закінчив курс навчання в аспірантурі (асистентурі-стажуванні) КДІТМ ім. І.К.Карпенка-Карого, під керівництвом професора Судьїна Володимира Миколайовича. Здобув кваліфікацію «Викладач вищих навчальних закладів мистецтва».
  • В 1998 році разом з друзями та однодумцями заснував Центр мистецтв «Новий український театр».
  • Має велику педагогічну практику. З 1999 по 2005 роки викладав майстерність актора та режисуру в КДІТМ ім. І.К.Карпенка-Карого, на акторських та режисерських курсах факультету театрального мистецтва та на режисерському курсі факультету кіномистецтва.
  • З 1997 по 2005 роки викладав майстерність актора, сценічну мову та історію мистецтв на театральному відділі Київської школи мистецтв ім. М.Вериківського.
  • З 2006 по 2013 роки викладав майстерність актора, сценічну мову та основи режисури в Київському Коледжі театру і кіно. Був художнім керівником кількох акторських курсів.
  • З 2008 року — голова Предметної комісії з акторської майстерності Коледжу театру і кіно.
  • В 2009 році випустив акторський курс, більшість випускників якого і склали оновлену трупу «НОВОГО УКРАЇНСЬКОГО ТЕАТРУ».
  • З 2013 по 2016 роки викладав в Київському Інституті екранних мистецтв на акторських та режисерських курсах.
  • З 2015 року викладає акторську майстерність в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтва.

Має декілька п'єс та інсценівок.

Вистави[1]

Має постановки вистав в різних театрах Києва, а саме: в Академічному Театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра («Чарівна кісточка» за Н.Осиповою, 1996, «Європа може зачекати» за Е.Скрібом, 1998, «Подорож на чарівний острів» за С.Тейлор, 2000), в Національному академічному театрі ім. І. Я. Франка («Кіт-чарівник» за О.Сенатович та В.Кіно, 2004); в Театрі «Срібний острів» («Жаклін» за Н.Бьодом, 2000, «Рома і Ружа» за Д.Урбаном, 2001); в Єврейському молодіжному театрі-студії «Сім стільців» («Чорно-білий ескіз» за І.Перецем, 1998, «Суламіфь» за О.Купріним, 1999, «Рахіль, моє ягнятко…» за Н.Птушкіною,2000, «Скрипаль на даху» за Шолом-Алейхемом та Д.Боком, 2001, «А співаючих не має…» за власною п'єсою, 2001, «Тель-авівський блюз» за Г.Седовим, 2003, «Серенада» за Г.Горіним, 2006 та інші).[1]

На сцені Центру мистецтв «Новий український театр» (Театр на Михайлівській) йдуть поставлені Віталієм Кіно вистави:

  • «Безталання» за І.К. Карпенко-Карим, 2009;
  • «Беззахисні створіння» за Антоном Чеховим, 2010;
  • «Карнавал гріхів» («Шекспіріада») за В. Шекспіром, 2010;
  • «Любовь. Наркотики. Шансон» («Сім чудес крихітки Піаф») за власною п'єсою, 2010;
  • «Три анекдоти на одну тему» за власною інсценівкою оповідань С. Цвейга, П. Мирного та А. Чехова, 2011;
  • «Маленькие комедии большого дома» за А.Аркановим та Г. Горіним, 2012;
  • «Еротичні сни нашого міста» за власною інсценівкою оповіданьТ. Малярчук, 2012;
  • «Сватовство монтёра» по Н. Уваровою, 2013;
  • «Корабель зіштовхнувся з айсбергом…» за Т. Вільямсом, 2013;
  • «Упс!.. Я пришёл» за п'єсою Миколи Халєзіна, 2014;
  • «Що потрібно холостяку» за Віктора Рибачуком, 2015;
  • «Ото була весна» за І. Карпенко-Карим, 2015;
  • «Інстинкт» за творами Ольги Кобилянської, 2017;
  • «Спекотна ніч у Ігуані» на пісні Іллі Рибалка, 2019;
  • «Собачий вальс» за п'єсою Юрія Васюка, 2019

Вистави для юних глядачів[1]

Вистави для юних глядачів Театру «Сонечко» (Божья коровка) :

  • «Як левеня та черепаха пісню співали» за С. Козловим,
  • «Весенняя сказка» за Григорієм Остером,
  • «У Лукоморья» за Олександром Пушкіним,
  • «Івасик-Телесик» за Марком Кропивницьким,
  • «Золоте курчатко» за Володимиром Орловим,
  • «Божья Коровка спасет мир» за Наталією Уваровою,
  • «Снег отправляется в город» за Тетяною Макаровою,
  • «Країна серйозних» , «Мій домашній дикий лис» за Мариною Смілянець.

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.