Кіп Торн
Кіп Стівен Торн (англ. Kip Thorne, нар. 1 червня 1940, Логан, Юта, США) — американський фізик-теоретик, що працює в галузях астрофізики та теорії гравітації, лауреат Нобелівської премії з фізики 2017 року з формулюванням: «за вирішальний внесок у розробку детектора LIGO та спостереження гравітаційних хвиль». Він розділив цю премію з Баррі Барішом та Райнером Вайссом. Один з авторів підручника-монографії Гравітація.
Кіп Торн | |
---|---|
англ. Kip Stephen Thorne | |
Ім'я при народженні | англ. Kip Stephen Thorne |
Народився |
1 червня 1940[1][2][…] (81 рік) Логан, Юта, США[3] |
Місце проживання | США |
Країна | США |
Діяльність | фізик, астроном, письменник, викладач університету, астрофізик |
Alma mater | Каліфорнійський технологічний інститут (1962), Принстонський університет (1965) і Logan High Schoold |
Галузь | астрофізика |
Заклад | Каліфорнійський технологічний інститут, Принстонський університет[4], Університет Юти і Лейденський університет[5] |
Ступінь | професор |
Вчителі | Джон Арчибальд Вілер |
Аспіранти, докторанти | Саул Тьюколскиd, William H. Pressd, Carlton M. Cavesd, Alan Lightmand, Richard H. Priced, Mike Morrisd, Sándor J. Kovácsd, William L. Burked, Lee Samuel Finnd, Yanbei Chend, Clifford Martin Willd[6], James Reid Ipserd[6], William Lionel Burked[6], Michele Vallisnerid[6], Bonny L. Schumakerd[6], Bernard F. Schutzd[6], Don Paged[6], Scott Alexander Hughesd[6], Éanna Eamonn Flanagand[6], Wai-Mo Suend[6], William Morris Kinnersleyd[6], Kenneth Charles Jacobsd[6], Richard H. Priced[6], John Joseph Dyklad[6], Wei-Tou Nid[6], David Li Leed[6], Sándor Janos Kovács, Jr.d[6], Walter De Logid[6], Mark Edward Zimmermannd[6], Richard Alan Flammangd[6], Yekta Gürseld[6], Ian H. Redmountd[6], Douglas Alan Macdonaldd[6], Lee Samuel Finnd[6], Michael S. Morrisd[6], Ulvi Yurtseverd[6], Xiao-He Zhangd[6], Gunnar Klinkhammerd[6], Fernando Echeverriad[6], Garrett Biehled[6], Dragoljub Markovicd[6], Theocharis A. Apostolatosd[6], Fintan Ryand[6], Daniel Kennefickd[6], Benjamin James Owend[6], Yuri Levind[6], Teviet Creightond[6], Yuk Tung Liud[6], Kashif Alvid[6], Patricia Marie Purdued[6], Richard O'Shaughnessyd[6], Yi Pand[6], Hua Fangd[6], Geoffrey Lovelaced[6], Ilya Mandeld[6], Pavlin Savovd[6] і Chao Lid[6] |
Членство | Національна академія наук США, Американська академія мистецтв і наук, Американське фізичне товариство, Російська академія наук і Американське філософське товариство |
Мати | Alison Comish Thorned |
Нагороди |
премія Джеймса Джойсаd Премія Кавлі з астрофізики (2016) Премія принцеси Астурійської за технічні та наукові дослідження (2017) член Американського фізичного товариства honorary doctor of the University Polytechnic of Cataloniad (25 травня 2017) Премія Шао (2016) Член Американської академії мистецтв і наук Science Writing Awardd |
Висловлювання у Вікіцитатах Кіп Торн у Вікісховищі |
Дослідження
Гравітаційні хвилі та LIGO
Робота Торна полягала у передбаченні амплітуди гравітаційних хвиль та часової розгортки імпульсу при спостереженні з Землі, що мало велике значення для LIGO (Laser Interferometer Gravitational Wave Observatory — лазерної інтерферометричної гравітаційно-хвильової обсерваторії). LIGO збудована для експерименту з детектування гравітаційних хвиль, одним із провідних пропагандистів якого був Торн. 1984 року він був одним із засновників проекту, що став найбільшим проектом, який коли-небудь фінансував Національний науковий фонд[7]. Метою проекту було виміряти й розрізнити флуктуацію у відстані між двома нерухомими точками. Такі флуктуації були б свідченням гравітаційної хвилі. Значним аспектом цієї роботи була побудова математичних моделей для аналізу того, що відбулося[8]. Торн також виконує інженерні розрахунки тих елементів LIGO, які не можна сконструювати чисто експериментально й консультує щодо алгоритмів аналізу даних, за допомогою яких ведеться пошук гравітаційних хвиль. Теоретична підтримка LIGO включає ідентифікацію джерел гравітаційних сплесків, конструювання поглиначів розсіяного світла в плечах інтерфорометра та — разом із групою Володимира Брагінського з Москви — розробку методів квантових вимірювань без збільшення невизначеності для нових детекторів, що дозволяють знешкодити найсерйозніше джерело шуму в таких детекторах — тепловий шум.
Нагороди та визнання
- 1969:Нагорода за наукову роботу Американського інституту фізики за його книгу "Смерть зірки"
- 1972:член Американської академії мистецтв і наук
- 1973:член Національної академії наук США
- 1981:почесний доктор Московського державного університеу імені М. В. Ломоносова[9]
- 1983:Силлімановська лекція
- 1992:Премія пам'яті Рихтмайера
- 1994:Нагорода за наукову роботу Американського інституту фізики за його книгу Black Holes and Time Warps: Einstein's Outrageous Legacy
- 1996:Медаль Карла Шварцшильда
- 1996:Премія Лілієнфельда
- 1999:член Американського фізичного товариства
- 1999:член РАН
- 2009:Медаль Альберта Ейнштейна[10]
- 2010:Медаль Нільса Бора
- 2016:Премія з фундаментальної фізики
- 2016:Премія Грубера з космології
- 2016:Премія Шао
- 2016:Премія Кавлі
- 2016:Премія Томалла
- 2016:Медаль Оскара Клейна
- 2016:Премія принцеси Астурійської
- 2016:Премія Гарві
- 2017:Нобелівська премія з фізики (1/4 премії)
- 2018:Премія Томас Льюїс
Вплив на культуру
- Ідеї Кіпа Торна про природу кротовин (кротових нір) були використані астрофізиком і другом Торна Карлом Саганом для написання його науково-фантастичного роману «Контакт». За романом режисер Роберт Земекіс зняв однойменний фільм.[11]
- Кіп Торн та його друг, продюсер Лінда Обст розробили концепцію фільму «Інтерстеллар» Крістофера Нолана.[12] Торн виступив виконавчим продюсером[13] і науковим консультантом стрічки, а також написав книгу — Наука «Інтерстеллару» (англ. «The Science of Interstellar»), яка пояснює фізичні явища, що були присутні у фільмі.[14][15]
Доробок
- Thorne, K. S., in 300 Years of Gravitation, (Eds.) S. W. Hawking and W. Israel, 1987, (Chicago: Univ. of Chicago Press), Gravitational Radiation.
- Thorne, K. S., Price, R. H. and Macdonald, D. M., Black Holes, The Membrane Paradigm, 1986, (New Haven: Yale Univ. Press).
- Friedman, J., Morris, M. S., Novikov, I. D., Echeverria, F., Klinkhammer, G., Thorne, K. S. and Yurtsever, U., Physical Review D., 1990, (in press), Cauchy Problem in Spacetimes with Closed Timelike Curves.
Примітки
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- SNAC — 2010.
- From Logan To The StarsAstrophysics superstar Kip Thorne discusses local boyhood, beyond
- https://www.its.caltech.edu/~kip/index.html/cv.html
- Leidse Hoogleraren
- Математична генеалогія — 1997.
- LIGO: The Search for Gravitational Waves. National Science Foundation. Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 9 Sep 2016. «LIGO is the largest single enterprise undertaken by NSF, with capital investments of nearly $300 million and operating costs of more than $30 million/year.»
- «Catching waves with Kip Thorne». Plus Magazine. December 1, 2001
- VIVOS VOCO: К. Торн, «Чорні діри та гравітаційні хвилі»
- Einsteinhaus Bern: http://www.einstein-bern.ch/index.php?lang=de&show=medaille. Проігноровано невідомий параметр
|hrsg=
(довідка); Проігноровано невідомий параметр|werk=
(довідка); Проігноровано невідомий параметр|titel=
(довідка); Проігноровано невідомий параметр|zugriff=
(довідка); Пропущений або порожній|title=
(довідка) - Contact – High Technology Lends a Hand/Science of the Soundstage. Warner Bros. Архів оригіналу за 4 березня 2001. Процитовано 1 вересня 2014.
- Fernandez, Jay A. (28 березня 2007). Writer with real stars in his eyes. Los Angeles Times. Процитовано September 1, 2014.
- Kip Thorn. IMDB. Процитовано 4 жовтня 2017.
- Kevin P. Sullivan (16 грудня 2013). Christopher Nolan’s ‘Interstellar’ Trailer: Watch Now. MTV. Процитовано 30 жовтня 2014.
- Watch Exclusive: The Science of Interstellar - WIRED - WIRED Video - CNE. WIRED Videos. Архів оригіналу за 5 December 2014. Процитовано 7 грудня 2014.