Кіче (мова)
Мова кіче́ (K’iche', ісп. Quiché) — мова народу кіче, який належить до маянської мовної сім'ї. Розповсюджена в центрі Гватемальського нагір'я.
На кіче говорить майже мільйон людей (приблизно 7 % населення Гватемали), що ставить її на друге місце в країні після іспанської. Більшість індіанців кіче, за винятком мешкаючих в ізольованій сільській місцевості, хоча б на робочому рівні володіють іспанською мовою.
Найвідомішим твором на класичному кіче є Пополь-Вух — посткласичний епос мая, посвячений міфології і генеалогії правителів одної з маяських держав, існуючих на території сучасної Гватемали. Серед інших творів — єдина збережена п'єса кіче «Рабіналь-ачі».
Одною з найбільш відомих носительок кіче є лауреатка Нобелівської премії миру (1992), правозахисниця Рігоберта Менчу.
Мова не має офіційного статусу, рівень грамотності носіїв мови невисокий. Однак, останнім часом спостерігається ріст навчання кіче в школах, мова використовується в радіомовленні.
Діалекти
Для мови кіче характерне істотне діалектне дроблення — основні діалекти іноді розглядаються як окремі мови. Більшість носіїв говорить на центральному діалекті, він же найчастіше використовується в масмедіа й освіті.
Інші діалекти включають: центральний (Сан-Антоніо-Йотенанго, Санта-Крус-дель-Кіче, Санта-Марія-Кікімула, Чичікастенанго), східний (Кубулько, Рабіналь, Закуальпа, Сан-Мігель-Чиках, Хоябах), західний (Альдеа-Аргета, Науала, Кантель, Кецальтенанго, Момостенанго, Сан-Хосе-Чикілаха, Санта-Клара-ла-Лагуна, Санта-Люсія-Утатлан, Солола, Зуніль, Тотонікапан), північний (Кунен) і південний (Самаяк).
Науальський діалект досить сильно відрізняється від решти. В ньому збереглось давнє прамаянське розрізнення між довгими (aa, ee, ii, oo, uu) і короткими (a, e, i, o, u) голосними. (Через цю консервативну особливість деякі гватемальські та іноземні лінгвісти наполягали на написанні назви мови як «K’ichee'», а не K’iche' або Quiché.)
На відміну від більшості діалектів, науальський діалект зберіг фонему /h/ і /N/, обидві з яких зустрічаються тільки в кінці слів, практично виключно після короткого голосного. Було встановлено, що /h/ відповідає прамаянському */h/. Походження зустрічається в деяких словах фонеми /N/, залишається не до кінця з'ясованим.
Фонологія
Голосні
| Передні | Середні | Задні | |
|---|---|---|---|
| Високі | i МФА: [i] | u МФА: [u] | |
| Середньо-високі | e МФА: [ɛ] | o МФА: [o] | |
| Середні | ä МФА: [ə] | ||
| Нижні | a МФА: [a] |
Приголосні
| Губно-губні | Ясенні | Середньопіднебінні | Задньоязикові | Язичкові | Гортанні | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Звичайні | Імплозиви | Звичайні | Абруптиви | Звичайні | Абруптиви | Звичайні | Абруптиви | Звичайні | Абруптиви | Звичайні | ||
| Носові | m МФА: [m] | n МФА: [n] | nh МФА: [ŋ] | |||||||||
| Проривні | p МФА: [p] | b' МФА: [ɓ] | t МФА: [t] | t' МФА: [t'] | k МФА: [k] | k' МФА: [k'] | q МФА: [q] | q' МФА: [q'] | ' МФА: [ʔ] | |||
| Африкати | tz МФА: [ʦ] | tz' МФА: [ʦ’] | ch МФА: [ʧ] | ch' МФА: [ʧ’] | ||||||||
| Фрикативні | s МФА: [s] | x МФА: [ʃ] | j МФА: [χ] | h МФА: [h] | ||||||||
| Апроксимант | l МФА: [l] | y МФА: [j] | w МФА: [w] | |||||||||
Синтаксис і морфологія
На відміну від більшості маянських мов, в яких речення починаються з присудка, у кіче використовується порядок слів SVO (підмет — присудок — прямий додаток). Порядок слів у реченні може змінюватися, і багато сучасних носіїв мови використовують схему VSO.
Письменність
Історично, для транскрипції кіче застосовувалися різні варіанти письменності. Класична письменність домініканця Франциско Хіменеса, який записав епос Пополь-Вух, ґрунтувалась на іспанскій орфографії. Вона була замінена новою стандартизованою орфографією, розробленою ALMG (Academia de las Lenguas Mayas de Guatemala — Академія маянських мов Гватемали). Етноісторик і маяніст Денис Тедлок використовує свою власну, відмінну від інших варіантів письменності, систему транскрипції.
Перший рядок Пополь-Вуха в різних варіантах написання:
| Класична письменність Хіменеса | Are v xe oher tzíh varal Quíche ubí. |
| Стандартизована письменність ALMG | Are’ uxe’ ojer tzij waral K’iche’ ub’i’. |
| (Іспанський переклад Хіменеса) | Este es el principio de las antiguas historias aquí en el Quiché. |
| (Англійський переклад Тедлока) | «This is the beginning of the ancient word, here in the place called Quiché.» |
Література
- Munro S. Edmonson, Quiche-English Dictionary. Middle American Research Institute, Tulane University, publ. no. 30 (1965).
- James L. Mondloch, Basic Quiche Grammar. Institute for Mesoamerican Studies, University at Albany, The State University of New York, publ. no. 2 (1978).
- Abraham García-Hernández, Santiago Yac Sam, and David Henne Pontius, Diccionario Quiché-Español. Instituto Linguistico de Verano, Guatemala (1980).
- Dennis Tedlock, Popol Vuh: The Definitive Edition of the Mayan Book of the Dawn of Life and the Glories of Gods and Kings. Touchstone Books (1996). ISBN 0-684-81845-0.
- Sam Colop, Popol Wuj — Versión Poética K‘iche‘. PEMBI/GTZ/Cholsamaj, Guatemala (1999). (In the Quiché Maya language).
- María Beatriz Par Sapón and Telma Angelina Can Pixabaj, Ujunamaxiik ri K’ichee' Ch’ab’al, Variación Dialectal en K’ichee' . Proyecto de Investigación Lingüística de Oxlajuuj Keej Maya' Ajtz’iib' (OKMA)/Editorial Cholsamaj, Guatemala City (2000). ISBN 99922-53-07-X
- Пополь-Вух. Родословная владык Тотоникапана / Перевод с языка киче. Издание подготовил Р. В. Кинжалов. Репринт издания 1959 г. — М.: Ладомир — Наука, 1993. — 252 с.