Рігоберта Менчу
Рігоберта Менчу (ісп. Rigoberta Menchú Tum; нар. 9 січня 1959, Кіче, Гватемала) — гватемальська громадська й політична діячка індіанського походження. Виступає за права корінного населення Америки і припинення громадянської війни.
Рігоберта Менчу | |
---|---|
Rigoberta Menchú Tum | |
![]() | |
Ім'я при народженні | ісп. Rigoberta Menchú |
Народилася |
9 січня 1959 (62 роки) Кіче, Гватемала |
Громадянство |
![]() |
Національність | Кіче |
Діяльність | політична діячка, письменниця, автобіографістка, правозахисниця |
Знання мов | іспанська[1] |
Членство | Римський клуб і Nobel Women's Initiatived[2] |
Посада | посол доброї волі ООН |
Партія | Winaqd |
Нагороди |
![]() |
Сайт | frmt.org |
|
Отримала Нобелівську премію миру 1992 р. — «як борець за права людини, особливо корінного населення Америки».
Посол доброї волі ЮНЕСКО.
Біографія
Отримала початкову освіту в декількох католицьких школах. По закінченні школи вона стала активним учасником кампаній проти порушень прав людини, здійснених Гватемальськими військами в ході громадянської війни 1960—1996 рр.. В 1981 р. втекла до Мексики. У 1982 р. випустила автобіографію «Мене звуть Рігоберта Менчу. Як народилася моя совість» (ісп. Me llamo Rigoberta Menchú y así me nació la conciencia), яка була складена із її інтерв'ю. Редактором-укладачем книги була антрополог і журналіст венесуельського походження Елісабет Бургос. Книга була перекладена англійською мовою під назвою «I, Rigoberta Menchú» і принесла успіх автору.
У 1991 р. Менчу брала участь у підготовці (Декларації ООН про права корінних народів). Її найближчим помічником став Сесар Монтес.