К'ю Ялінс

Займався футболом у місцевих клубах Sagu Boys, Capelle та DCV. У дорослому футболі дебютував 1996 року виступами за команду «Спарта», у віці 18-ти років. З наступного сезону Ялінс став твердим гравцем основи, зігравши у двох наступних сезонах 64 матчі.

У 1999 році Кью перейшов в «Віллем II». У «Віллемі» Ялінс зміг остаточно розкритися і стати одним з ключових захисників клубу, провівши за 5 сезонів 147 матчів і забив 4 м'ячі.

У 2009 році Ялінс і його одноклубник Йоріс Матійсен перейшли в АЗ, яким у той час керував Ко Адріансе, що тренував раніше «Віллем» і добре пам'ятав обох гравців. Саме Ялінс з Матійсеном, а також Тім де Клер, що примкнув до них, становили оборону «АЗ» в період з 2004 по 2006 рік, коли клуб з Алкмара ставав срібним і бронзовим призером чемпіонату Нідерландів. Після цього з цієї трійки в АЗ залишився тільки Кью, який у сезоні 2008/09 виграв золото нідерландського чемпіонату, а трохи пізніше став володарем Суперкубка Нідерландів.

26 січня 2011 року гравець підписав контракт з польським клубом «Вісла» (Краків) строком на 2,5 року[3] та вже в дебютному сезоні став чемпіоном Польщі. Перший гол за «Віслу» в найвищій лізі забив у наступному сезоні 3 березня 2012 року в матчі проти «Лехії» (Гданськ) (2:0).

15 серпня 2013 року перейшов до клубу А-Ліги «Ньюкасл Юнайтед Джетс»[4]. 4 серпня 2014 року Ялінс був призначений капітаном клубу на майбутній сезон 2014/15[5], проте ще протягом нього покинув клуб через конфлікт з власником клубу Натаном Тінклером.

Завершив ігрову кар'єру у клубі «Мельбурн Сіті»[6], де виступав до кінця сезону 2014/15 років.

1 березня 2006 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Нідерландів в матчі проти збірної Еквадору. У тому ж році, після успіхів його клубу, Ялінс був викликаний Марко ван Бастеном на чемпіонаті світу 2006 року у Німеччині, де зіграв у матчі проти Аргентини.

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 2 роки, провів у формі головної команди країни 10 матчів.

У 2008 році Ялінс у складі олімпійської збірної Нідерландів взяв участь у пекінській Олімпіаді, де зіграв у всіх трьох матчах на груповому етапі проти Сполучених Штатів , Японії та Нігерії, проте у програній грі чвертьфіналу проти аргентинців зіграти не зміг через перебір жовтих карток[7].