К-3 «Ленінський комсомол»

17 червня 1962, під командуванням капітана 2 рангу Льва Михайловича Жильцова,[1] К-3 досягнула Північного полюсу під водою, перша серед радянських підводних човнів (за чотири роки до цього такий подвиг здійснив американський підводний човен USS Nautilus (SSN-571)). Підводний човен К-3 сплив на Полюсі (за три роки до цього такий подвиг здійснив американський підводний човен USS Skate (SSN-578)).

Після повернення на базу в Греміху, човен на пірсі зустрічали перший секретар ЦК КПРС М. С. Хрущов і міністр оборони СРСР Маршал Радянського Союзу Р. Я. Малиновський. Керівнику походу контр-адміралу О. І. Петеліну, командиру корабля капітану 2 рангу Л. М. Жильцову та командиру БЧ-5 (силова установка) капітану 3 рангу-інженеру Р. О. Тимофєєву присвоєно звання Героя Радянського Союзу. За словами Осипенка та Жильцова, присвоєння звання Героїв на той момент було винятковою та несподіваною честю. Весь особовий склад корабля був нагороджений орденами та медалями. Оскільки човен був принципово новий, до того ж проектувався і будувався у великому поспіху, він завжди вимагав ремонтів, доробок і переробок, що ховалося під словами «дослідна експлуатація». У перші роки служби та поході на полюс, підтримка човна, часто фактично аварійного, у робочому стані забезпечувалося, в тому числі, і силами кваліфікованого екіпажу, здатного виконувати складні ремонти самостійно. Саме досвідчений і готовий до ремонтів екіпаж, на думку Жильцова та капітана 1 рангу Л. Г. Осипенка, був основною причиною того, що в перший похід на полюс пішов саме цей несправний човен, а не підводні човни новітньої побудови.

За цей похід, 9-го жовтня 1962 року човну присвоїли ім'я «Ленінський комсомол», а його команда, замість участі в тренування і воєнних операціях, почала брати участь у конгресах і конференціях. Таке празне життя тривало до літа 1967 року, коли човен було відправлено на на патрулювання Середземного моря замість іншого човна. «Ленінський комсомол» отримав нового командира, капітана другого рангу Стєпанова, офіцер прибув на човен лише за дві години до відплиття. Яким би не був матеріальний стан човна, команда була неготова до плавання. На момент входження в Середземномор'я, система вентиляції повітря була в неробочому стані і температура на борту становила 35–40 °C.

По входжені в Середземномор'я, «Ленінський комсомол» отримав задачу слідування за американським підводним човном з балістичними ракетами.

8 вересня 1967, переходячи Норвезьке море, в гідравлічній системі підвоного човна спалахнула пожежа.[2] Вогонь поширився в інші відсіки підводного човна. Автоматичні вогнегасники використовували діоксид вуглецю, який вбив членів команди, що перебували в першому і другому відсіках підводного човна. Коли люк в перегородці між третім і другим відсіком відчинили, щоб побачити, що там сталось, газ поширився далі, і більше людей знепритомніло. Тоді передні відсіки повністю задраїли і підводний човен піднявся на поверхню. Чотири дні по тому Ленінський комсомол повернувся на базу. 39 членів екіпажу загинуло в пожежі.

• Атомний підводний човен з балістичними ракетами
• Підводні човни типу «Огайо»
• USS Triton (SSRN-586)
• Підводні човни типу «Свіфтшюр»
• Підводні човни типу «Баракуда» (Франція)

• Коротка довідка про підводний човен Ленінський комсомол^{[недоступне посилання з липня 2019]}

1. Davies, R. Nautilus: The Story of Man Under the Sea. Військово-морський інститут США. 1995. ISBN 1-55750-615-9.
2. Andrey Mikhailov (4 травня 2015). USSR's first-ever nuclear sub was destroyed by beer bottle cap. Pravda.Ru.