Лабова

Розташування

Лежить на берегах річки Камениця Навойовська (права притока Дунайця) в Низьких Бескидах при державній дорозі № 75.

Історія

Село закріпачене Браніцькими за волоським правом у 1581 році.[2]

1600 року Лабова відповідно до угоди в переліку 25 гірських сіл перейшла від князів Острозьких до князів Любомирських.

Грамотою Станіслава Любомирського від 8 жовтня 1627 р. парох Василь Вислоцький за 100 зол. отримав парохію в Лабовій.

1872 року Лабова отримала концесію на 9 ярмарків щорічно.

З листопада 1918 по січень 1920 село входило до складу Лемківської Республіки[3]. В селі була москвофільська читальня імені Качковського.

До середини XX ст. в регіоні переважало лемківсько-українське населення. У 1939 році з 1260 жителів села — 820 українців, 190 поляків і 250 євреїв.[4] До 1945 р. в селі була греко-католицька парохія Мушинського деканату, до якої також належали Лабовець, Угринь, Котів; метричні книги велися з 1758 року[5]. 21 вересня 1944 р. польський відділ спалив греко-католицьку плебанію.

Після Другої світової війни Лемківщина, попри сподівання лемків на входження в УРСР, була віддана Польщі, а корінне українське населення примусово-добровільно вивозилося в СРСР. Згодом, у період між 1945 і 1947 роками, у цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА та радянським військами. 27.06.1946 р. село зайняли об'єднані відділи УПА «Смирного» і «Горислава». Роззброєно і спалено місцевий пост поліції, а також спалено хати, що залишились після виселеного до СРСР лемківського населення. Частина з них уже була заселена польським населенням. 181 українець з тих, хто дожив, у травні 1947 року під час Операції Вісла були ув'язнені в концтаборі Явожно або депортовані на понімецькі землі Польщі[6], натомість заселено поляків.

У 1975—1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:

Загалом Допрацездатний
вік		 Працездатний
вік		 Постпрацездатний
вік
Чоловіки 770 213 505 52
Жінки 734 180 448 106
Разом 1504 393 953 158

Пам'ятки
  • В селі збереглася давня мурована церква святих Покрови Пресвятої Богородиці (збудована 1784 року за участі Любомирських) зі збереженим внутрішнім оздобленням.[8]
  • Дерев'яний костьол 1930-х років.
  • Також є єврейський цвинтар зі старими надгробками.

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лабова

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Łabowa
  3. Лемківська республіка Флоринки / Світова Академія Карпато-Русинської Культури. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 червня 2016.
  4. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 54.
  5. Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини. - С. 94—95.
  6. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок
  7. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
  8. Краса лемківской церкви в Лабовій

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.