Лагодовський Іван Олександрович

Іван Лагодовський (варіанти імені Геронім[1], Ян; ? — 1622) — руський (український) шляхтич з роду Лагодовських гербу Корчак, урядник Речі Посполитої.

Життєпис

Батько — Олександр Ванько Лагодовський, дружиною якого була Барбара з Сенна[2].

Став католиком. Був депутатом на трибунал (1598 р.), послом на Волинському сеймі (1607 р.). Вальний сейм 1607 року призначив його комісаром для люстрації королівських маєтків, також для «заспокоєння» учасників рокошу Зебжидовського.

1613 р. під час перебування на засіданнях Коронного трибуналу в Любліні вперше ознайомився з діяльністю місцевих Кармелітів Босих. Є згадка про його напад на сусіднє село Чишки: «Ян Лагодовський з Винників: у 1592 р. він набрав собі з лісу, який належав монахам, деревини на 15 000 гривень, а 1603 р. вивіз звідти ж 5 000 возів деревини».

Мав посаду волинського каштеляна (1617—1622). Звично резидував у Винниках.[3] Його «рукодайним» (служив у нього за особистою домовленістю) був угорець Надь Януш, який служив у с. Затурці.[4]

Родина

Владсилав Лозінський вказував, що його першою дружиною була вдова кам'янецького каштеляна Анджея Потоцького Зофія з П'ясецьких.[5] Адам Бонецький вважав дане твердження помилковим, оскільки вона більше заміж не виходила.[6] За іншими даними, першою дружиною була Єва Матвіївна Єло-Малинська. Другою — княжна Ізабела Олександра Вишневецька,[7] донька волинського воєводи та каштеляна Андрія Вишневецького, перша дружина луцького старости князя Юрія Чорторийського, з яким розлучилась.[8] Мав шестеро дітей:

  • Станіслав (пом. 1626) — ротмістр[1], А. Бонецький припускав, що був сином іншої матері, оскільки був убитий братами Олександром і Марком. Напевне був сином Єви Єло-Малинської. Вдова Стасніслава — Гальшка Хриніцька — стала дружиною воєводича мінського Павла Паца.
  • Олександр, навчався в Антверпені, (його не згадує Несецький[1]),
  • Марко,
  • Микола,[1]
  • Андрій — дерптський підкоморій і бібрецький староста, дідич, зокрема, Затурців (їх у 1642 році продав), дружина — Анна Даровська
  • Юрій, навчався в школах єзуїтів у Львові (зокрема, 1626 року), у тому ж році отримав баніцію разом з братами Олександром і Марком,
  • Анна, тричі виходила заміж: втретє — за нурського підкоморія[9] (чи каштеляна[10]) Станіслава Бжоски (або Бжуски[1])

Примітки
  1. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — Т. 3. — S. 23.
  2. Łoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku… — T. 2. — S. 27.
  3. Łoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku… — T. 2. — S. 28.
  4. Левицький О. Сім'я і побут українців у XVI ст. // На переломі. — К. : Україна, 1994. — С. 236. — ISBN 5-319-01070-2.
  5. Łoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku… — T. 2. — S. 27.
  6. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 15. — S. 164.
  7. Байцар Андрій. Ян (Іван) Лагодовський / Володарі Винник (частина II) [недоступне посилання з вересня 2019]
  8. Książęta Wisniowieccy (01) Архівовано 28 січня 2016 у Wayback Machine. (пол.)
  9. Boniecki A. Herbarz polski… — S. 163—164.
  10. Байцар А. У Винниках вулиці присвоїли назву імені Лагодовських http://vinnikiplus.in.ua/news/2013-09-12-5188 Архівовано 23-12-2014 у Wayback Machine.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.