Лагодовські

Лагодовські гербу Корчак — руський (український) боярський та шляхетський рід, який брав свій початок від короля Русі Данила Романовича.

Варіант гербу Корчак

Відомості

За даними польського генеалога Адама Бонецького, Діонісій (Дениско) з Підгайців, записаний у 1397 році свідком однієї з грамот, писаної в Глинянах, мав 4 синів: Івашка, Юрія, Дмитра і Каленика (Фелікса Каленика), які почали звично підписуватись як Лагодовські.

Великий князь Волинський Федір Любартович (бл.13511431), син князя Любарта-Дмитра, надав землі навколо сучасного с. Лагодів славному і заможному лицареві Лагодовському «пану на Лагодові». За це Лагодовський був зобов'язаний з дружиною надавати Федору Любартовичу допомогу при обороні княжих сіл та міст, будувати замки, направляти дороги, давати підводи та платити податки.

Представники

  • Дениско (Діонісій), у документах його називають «з Погорілець» або «з Підгаєць»; Р. Бучко (дослідник історії Винник) стверджує, що мав шестеро дітей[1]
    • Івашко з Вишнева та Виняр
    • Юрій з Підгайців, правдоподібно, не мав нащадків
    • Дмитро (пом. 1470[2][1]) — руський військовик і політик, продав за 200 гривень своє село пол. Woskrzemincze Пйотру Одровонжу зі Спрови,[3] у 1440 році «відприсяжився», що в цілому не винен та не перешкоджав передачі Кременецького замку Короні, підписав конфедерацію 1464 року проти Одровонжа, у 1466 році подав позов на Яна Нарайовського через те, що той охрестив служницю-русинку за католицьким обрядом; дружина — Анна, дідичка частини Сідлиськ[4], Дворища, Під'яркова, Смерекова[2]
    • Каленик (Фелікс Каленик) з Підгаєць, Залуки, Погорільців
      • Петро, за Бонецьким, один з синів, який писався Лагодовським, у 1486 році староста у Кам'янці-Струмиловій з «рук» Струмилів, за відмову йти на війну у нього конфіскували певні маєтки (половина Вижнян, також Куровичі, Печеніги Солові, Шидлів, суми на Розворянах), вбитий наприкінці 1497 році селянами з Батятичів[2]
      • Мартин
      • Яків
      • Анна, дружина Сенька Галки з Глещова

Р. Бучко, дослідник історії Винник, пише: «Геральдики наводять ще два покоління — Іваська Ваньковича, якого оскаржує львівський канонік РКЦ Понятовський за різні утиски та несплату десятини і „проклинає“ (означає відлучення від церкви) з конфіскацією дібр аж до знесення „прокляття“ у 1539 р., хоча раніше він оправдався від закиду про грабунок Винник та Підберізців. Його батько придбав ці села у Струмила[16], але вдова Єлизавета Струмилова мала якісь претензії. Інших відомостей про Іваська нема. Не відомо також нічого про його дружину. Теоретично Івасько і Ванько могли б бути однією особою, бо лише одна дитина у сім'ї на цей час була рідкістю. Дружина Ванька — Анна, про її походження інформація відсутня. Друге покоління у згаданих геральдиків, яке пропустили Владислав Лозинський, а за ним Влох, — четверо дітей Іваська Ваньковича, серед них Олександр Ванько Лагодовський (1525—1574 рр.) успадкував серед інших сіл Винники. Ймовірно, проживав у Винниках, бо конфліктував з львівськими райцями і збирав податки».

Вшанування пам'яті

У Винниках (біля Львова) одна із вулиць міста названа імені Лагодовських.[1]

Примітки

  1. Байцар А. У Винниках вулиці присвоїли назву імені Лагодовських.
  2. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — t. 15. — S. 162.
  3. Akta grodzkie i ziemskie — Lwów, 1868. — Т. 1. — S. 26—27.
  4. Селисько чи Селиська
  5. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci… — Т. 3. — S. 22.
  6. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — T. 4. — S. 80.
  7. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — t. 15. — S. 163.
  8. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — Т. 3. — S. 23.
  9. Boniecki A. Herbarz polski… — S. 164.
  10. Байцар Андрій. У Винниках вулиці присвоїли назву імені Лагодовських http://vinnikiplus.in.ua/news/2013-09-12-5188 Архівовано 23-12-2014 у Wayback Machine.
  11. Barącz S. Pamiętnik dziejów Polskich. Z aktów urzędowych Lwowskich i z rękopismów. — Lwów, 1855. — 312 s. — S. 284. (пол.)
  12. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Lw., 1900. — Cz. 1. — t. 2. — S. 21. (пол.)
  13. Boniecki A. Herbarz polski… — S. 163—164.
  14. Stanimirz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 184. (пол.) — S. 184. (пол.)
  15. збирачем
  16. рід Струмилів
  17. Książęta Сzetwertyńscy (01) Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine. (пол.)

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.