Ладигін Микола Іванович
Микола Іванович Ладигін | ||||
---|---|---|---|---|
Николай Иванович Ладыгин | ||||
| ||||
Народився |
11 (24) квітня 1903 Рославль, Смоленська губернія, Російська імперія | |||
Помер |
23 травня 1975 (72 роки) Тамбов, РРФСР, СРСР | |||
Громадянство | СРСР | |||
Національність | росіянин | |||
Діяльність | поет | |||
Мова творів | російська | |||
Напрямок | паліндроми | |||
Жанр | вірші, поеми | |||
Magnum opus | «Золото лоз» (1993) | |||
Сайт: tstu.ru/win/kultur/literary/lad/ladtitul.htm | ||||
|
Мико́ла Іва́нович Лади́гін (* 24 квітня 1903, Рославль, Смоленської губернії — † 1975, Тамбов) — російський поет-паліндроміст[1].
Біографічні відомості
Народився в сім'ї бджоляра Івана Матвійовича Ладигіна (1870—1941). Мати — Надія Павлівна Халіпіна (1876—1929). Мав двох братів — Олександра та Костянтина, трьох сестер — Наталію, Анну, Надію.
Початкову освіту здобув у домі батьків, які прилучили його до читання. Потім навчався у міській гімназії, відомої тим, що в ній свого часу навчався скульптор Сергій Коненков. З першого класу улюбленими предметами Ладигіна стали російська словесність і малювання.
Захопившись живописом, Ладигін у перші роки радянської влади недовго навчався в Петроградському художньому училищі, але через фінансову скруту покинув навчання. Потім працював у Рославлі столяром, різноробочим, художником-оформлювачем.
1930 року Микола Ладигін у Москві закінчив курси техніка-розвідувача залізниць. Після цього брав участь в еспедиціях на Урал. Далі працював у Білорусі. Про свої мандрівки написав поему (втрачено під час війни).
1932 року Ладигін потрапив в аварію, зламав ногу й став інвалідом, оскільки неправильно зрослися кістки. Тож Миколі Івановичу довелося покинути звичну роботу. Одного разу Ладигін зробив копію картини Ісака Бродського «Розстріл бакинських комісарів». Про репродукцію схвально відгукнулися в міській раді Рославля та закупили картину.
Від початку 1950-х років і до смерті жив у Тамбові[2]. Там як художник брав участь у міських виставках.
Творчість
Останнє десятиліття свого життя Ладигін присвятив оригінальній поетичній творчості у формі паліндромів. Після окремих експериментів Валерія Брюсова, Велимира Хлєбникова, Семена Кірсанова Ладигін став першим російським автором, який цілеспрямовано працював над цією формою.
Вірші-паліндроми Ладигіна різноманітні за змістом, але переважає пейзажна лірика. Опублікована 1993 року збірка паліндромів Ладигіна «Золото лоз» започаткувала видання паліндромів у Росії.
До сторіччя з дня народження поета видано дві його книги: «И лад и дали» (Москва, 2002), «И жар и миражи» (Тамбов, 2003).
Література
- Николай Иванович Ладыгин (1903—1975): библиогр. указ. : к 115-летию со дня рождения / Упр. культуры и арх. дела Тамб. обл., ТОГБУК «Тамб. обл. универс. науч. б-ка им. А. С. Пушкина»; сост.: Н. Н. Трусова; ред. И. В. Стяблина; отв. за вып. Л. Н. Патрина. — Тамбов: Цифра, 2018
Примітки
- Климкова Анастасия | | Журнал «Литература» № 13/2003. lit.1sept.ru. Процитовано 17 січня 2022.
- Я родился в пьянваре / / Независимая газета. www.ng.ru. Процитовано 17 січня 2022.