Рославль

В основі сучасного герба композиція історичного герба Рославля, подарованого в 1780 р.: у верхній частині щита герб Смоленський, в нижній частині два золотих вулика в блакитному полі, на знак достатку медом.

Камінь на місці заснування міста

Спасо-Преображенський монастир

Рославль під древнім ім'ям Ростиславль був заснований князем Ростиславом Мстиславичем як один з опорних пунктів князівської влади на новоприєднаних землях радимичів, приблизно в 1137. Виникнувши як центр місцевого управління, до того ж далеко від торговельних шляхів, Ростиславль в XII ст. не міг бути центром ремесла та торгівлі, основними жителями міста були люди князівської адміністрації.

Ростиславльський уділ міг існувати з 1197 до 30-х років XIII ст. Водночас, можна з великою впевненістю сказати, що князь сидів у Ростиславлі між 1197 та 1206, саме з цими роками та пов'язаний економічне зростання міста.

У 1610, захоплений польським королем Сигізмундом III, увійшов до складу Смоленського воєводства Речі Посполитої. У 1623 Рославль отримав Магдебурзьке право. До складу російських земель Рославль був повернутий до 1654 царем Олексієм Михайловичем внаслідок успішного військового походу.

Роки Другої світової війни

• 3 серпня 1941 місто було окуповане німецькими військами.
• 25 вересня 1943 військами Західного Фронту під час Смоленско-Рославльском операції місто було звільнено силами 10-ї армії та Авіацією дальньої дії[3]. День Міста збігається з Днем Росії.

Місто розташоване на лівому березі річки Остер (притока річки Сож, що впадає в Дніпро), за 123 км від Смоленська, за 135 км від Брянська. Через Рославль проходять автодороги Орел — Рудня (через Брянськ та Смоленськ далі на Вітебськ), Варшавське шосе (Москва — Сірий Камінь і далі на Бобруйськ та Варшаву).

Установи культури

• Міський Будинок Культури (ГДК)

Міський будинок культури

• Палац культури «Росія»
• Культурний центр «Ювілейний»

Будинок культури «Ювілейний»

• ЦРТДіЮ «Будинок школяра»
• Центр дитячої (юнацького) технічної творчості
• Міська бібліотека ім. Риленкова
• Краєзнавчий музей
• Парк імені «1-ого травня»
• Сквер загиблих воїнів
• «Бурцева гора»

Бурцева гора

Місто обслуговує велику кількість магазинів, ринків, супермаркетів.

• Супермаркети «Магніт», «Титан», «СМАК», «Діксі», «Пятерочка», «Лаваш».
• Ринки:
  • На Московській
  • На Радянській
  • В 15-му мікрорайоні

Будівля вокзалу Рославль-I

Автостанція у Рославлі

Рославль знаходиться на історичній залізничної Риго-Орловської лінії. У місті розташована станція Рославль I, вузлова, віднесена до другого класу.

Рославль пов'язаний приміським залізничним повідомленням з Жуковкой (4 пари на добу) та фаянсових (м. Кіров Калузької області) (1 пара на добу). Міський транспорт представлений десятком діючих автобусних маршрутів, таксі та маршрутними таксі. Міська автостанція сусідить із залізничним вокзалом та забезпечує роботу значної кількості маршрутів приміських та міжміських автобусів. На заміну дизеля Рославль-Смоленськ прийшло збільшення автобусних маршрутів між цими двома містами.

У місті працює система ГЛОНАСС на міському транспорті.

Міський транспорт представлений вісьмома автобусними маршрутами по всьому місту:

• № 1 15-й мкр-он — селище льонозавод
• № 2 15-й мкр-он — Залізнична лікарня (ЖДБ)
• № 3 ДРСУ (Юр-гора) — Рославльський автоагрегатний завод (Рааз)
• № 4 вулиця Леніна — Рославльський автоагрегатний завод (Рааз)
• № 5 Поштова скринька (П/ящик) — 4 школа
• № 7 Кільце — 16 мкр-он (влітку — кільцева автодорога)
• № 8 15-й мкр-он — селище Павлівка
• № 114 Радянська — ДПМК — село Доротовка. (2 рази на добу)
• № 117 Радянська — ДПМК (селище Остер)

Також в місті діють близько 20 рейсів маршрутних таксі.

Найбільшим промисловим підприємством Рославля є Рааз АМО ЗІЛ — Рославльський автоагрегатний завод, в радянські часи був одним з найбільших філій ЗІЛа. чисельність робітників знизилася з 8300 осіб (1991 р.) до 2500^[коли?] з фондом заробітної плати менше прожиткового мінімуму^{[джерело не вказане 3424 дні]}. Працює та скляний завод, але випускає лише пляшкову продукцію. Наприкінці XIX століття в місті були засновані залізничні ремонтні майстерні, нині існуючі як Рославльський вагоноремонтний завод (виробництво та ремонт вантажних піввагонів). Діє також Рославльський авторемонтний завод. Енергопостачання міста раніше здійснювалося з місцевою ТЕЦ, нині вона діє, а електроенергія поставляється переважно зі Смоленської АЕС.

• «Своя Народна Газета» (незалежне видання)
• «Рославльський правда» (муніципальне видання)
• «Авоська» (незалежне видання)
• «Квартал»
• «Радіо Радимичі» (муніципальна радіостанція)
• «Русское радио»
• «Дорожнє радіо»
• «Радіо Маяк»
• «Авторадіо»

• Глєбов Євгеній Олександрович (1929–2000) — білоруський композитор, педагог, диригент, народний артист СРСР (1984)
• Каллістратов Олександр Дмитрович (1906–1990) — радянський господарський діяч, один з організаторів виробництва артилерійського та ракетного озброєння в СРСР.
• Ладигін Микола Іванович (1903-1975) — російський поет.
• Корольков Геннадій Анатолійович (1941–2007) — радянський та російський актор театру та кіно, заслужений артист РРФСР.
• Фрез Ілля Абрамович (1909–1994) — кінорежисер, народний артист СРСР (1989)

Герої Радянського Союзу та Росії

• Головлев Леонід Йосипович
• Гришин Іван Тихонович
• Добринін Михайло Семенович
• Левін Борис Савелійович
• Назар'єв Георгій Андрійович
• Петрунін Євдоким Федорович
• Прасолов Михайло Васильович
• Прутков Степан Дмитрович
• Стьопін Віктор Олександрович
• Стерин Юхим Ілліч
• Титов Федір Фролович
• Фомченков Костянтин Федорович
• Щербаков Олександр Федорович

Повні кавалери Ордена Слави

• Власов, Володимир Омелянович
• Скідкін, Петро Ісайович

Герої Соціалістичної Праці

• Дралкін Вікторія Юхимівна (* 1926)
• Леонід Веніамінович Єльгудін
• Коньонков Сергій Тимофійович (1874–1971) — російський радянський художник, скульптор.
• Анатолій Єгорович Шевцов
• Євгенія Федорівна Соловйова
• Олександр Іванович (?) Шиков

• Офіційний сайт міста Рославля
• Історія міста Рославль
• Смоленська єпархія. Храми міста Рославль
• Рославль в роки Другої Світової війни
• Рославль
• Мапа