Лазар Комарчич

Лазар Комарчич (серб. Лазар Комарчић; нар. 9 (21) січня 1839, Плєвля, або Крняча[2][3] — пом. 9 (22) січня 1909, Белград) — сербський романіст, драматург, журналіст. Піонер науково-фантастичної літератури в Сербії, автор першого сербського науково-фантастичного роману «Одна згасла зоря» (1902).[4] Іноді писав під псевдонімом «Дегіль» (серб. Дегиљ).

Лазар Комарчич
Народився січень 1839
Плєвля, Чорногорія
Помер 22 січня 1909(1909-01-22)[1]
Белград, Королівство Сербія
Країна  Сербія
Національність серби
Діяльність журналіст, військовий кореспондент, письменник, письменник наукової фантастики
Знання мов сербська

За словами літературознавця Йована Скерлича, Комарчич був найбільш читаним автором на зламі ХІХ і ХХ століть.[5] Та, на жаль, науково-фантастичні твори і кримінальні романи на початку XX століття не вважалися красним письменством, і з плином часу він канув у забуття аж до 1970-х років, коли його твори були відроджені.

Життєпис

Лазар Комарчич народився в невеличкому селі Комартиця біля міста Плєвля в тодішній Османської імперії в сім'ї Міленка і Спасенії Комориць родом із Горньої Маочі у північно-східній Боснії. Дядька Лазара вбили турки, а батько Лазара вирішив їм помститися, за що був схоплений і ув'язнений у Плєвлі. Після того, як Міленко звідти втік, він забрав дружину та дітей і переїхав із ріднею у Валєво. Саме в цей час родина змінила своє прізвище на Комарчич. У Валєво Лазар пішов у школу, але його батьки незабаром померли. Він переїхав у Белград, де навчався в Grandes écoles при Белградському університеті.

Бувши журналістом, спочатку працював у газеті «Србија», навколо якої в 70-х рр. ХІХ ст. гуртувалася передова молодь Сербії, а потім у газетах «Будућност», «Исток», «Нови Завет» і «Видело». 1875 р. започаткував і власний часопис «Збор» у Крагуєваці, в якому викладав свої політичні погляди, на які тоді впливали соціалістичні думки Светозара Марковича.

1902 р. написав перший сербський науково-фантастичний роман «Одна згасла зоря», який поряд із драмою Драгутина Ілича «За мільйон років» (1889) вважається таким, що заклав основи сучасної сербської фантастики.[6]

Роман «Один знищений розум» 1893 р. здобув нагороду Сербської королівської академії. Відзначено було і збірку оповідань «Нотатник одного покійника». Він також написав романи «Дорогоцінне намисто» (1880), «Два аманети» (1893) та «Прошаки» (1905). Ці романи мають кримінальний сюжет і є одними з перших у своєму роді сербською мовою.[7] Вся письменницька творчість Лазара Комарчича не зводиться виключно до наукової фантастики, а має також риси романтичної та реалістичної літератури.[8]   На відміну від Жюля Верна і Герберта Веллса за межами Сербії майже повністю забутий. Тому засноване у Белграді 1981 року Товариство шанувальників фантастики імені Лазара Комарчича, плекаючи наукову фантастику, взяло для своєї назви ім'я одного з перших письменників, які творили наукову фантастику на сербських і південнослов'янських землях. Цим же товариством у 1984 році було розпочато вручення Премії імені Лазара Комарчича за найкращі фантастичні твори року.

Бібліографія

Романи

Збірки оповідань

Приповетке Лазе Комарчића, 1894. које садрже приче:

  • Записник једног покојника
  • Последње збогом
  • Шах-мат!

Інше

Испод Букуље

Примітки
  1. Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  2. Павле Зелић, Владимир Лазовић: Лазар Комарчић — пионир научне фантастике у Србији. web.archive.org. 30. 4. 2010. Процитовано 17. 2. 2019.
  3. Лазар Комарчић маштом наткрилио време | Politikin Zabavnik. politikin-zabavnik.co.rs. Процитовано 17. 2. 2019.
  4. Živković, Zoran (1990). Enciklopedija naučne fantastike 1 (A-Lj). Beograd: Prosveta. с. 375–376.
  5. Études balkaniques (фр.). Édition de lA̕cadémie bulgare des sciences. 1996.
  6. Дамјанов, Сава. Српска фантастика од средњег века до постмодерне. У Радуловић, Оливера. Тумачења књижевног дела и методика наставе. Део 1. с. 141.
  7. 100 личности, људи који су променили свет, број 61. Артур Конан Дојл издање на српском језику, 2. јун 2010.
  8. Јовић, Бојан (2006). Рађање жанра : почеци српске научно-фантастичне књижевности. с. 27. ISBN 978-86-7095-107-5.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.