Лакандони

Лакандо́ни (масеваль, карібес; самоназви: Hach Winik [хач-вінік] «справжні люди», ах-Кех «мисливці на оленів») — народ групи мая на півдні Мексики і півночі Гватемали[1].

Лакандони
Hach Winik
Лакандон у Бонапмаку
Кількість бл. 850 осіб
Ареал  Мексика: штат Ч'япас, муніципалітет Окосінго
 Гватемала: північ
Близькі до: мая народи
Мова лакандонська мова
Релігія християни (протестантизм), частково традиційні вірування

Розмовляють лакандонською мовою юкатецької гілки маянських мов; біля половини також іспанською. Дотримуються традиційних вірувань, південні лакандони частково є протестантами. Чисельність народу складає понад 850 осіб (1990-ті).

Територія проживання
Фото родини лакандонів авторства Т. Малера, опубліковане 1901 року.
Хатини в Бонампаці.

Проживають у муніципалітеті Окосінго на північному сході штата Ч'япас (південний схід Месксики) та частково на півночі Гватемали (Петен).

Поділяються на північних (наха — громади Наха і Мецабок в межиріччі Санта-Крус і Чокольха) та південних (сан-кінтін — громади Лаканха-Чансаяб, Санта-Клара, Сан-Хав'єр, Бетель, Бонампак у верхів'ї річки Лаканха).

Область розселення лакандонів — т.зв. Лакандонська сельва, розташована у межиріччі річок Лакантун, Хатате і Усумасінта. Тут, зокрема, влаштовано декілька біосферних заповідників, в тому числі найбільший у Ч'япасі Монтес-Асулес.

У 1994 році Лакандонська сельва стала осереддям повстання сапатистів.

Суспільство, господарство і побут

Лакандони живуть невеликими громадами в тропічних лісах. Раніше (до початку ХХ століття) були ізольованими[1], у теперішній час (початок ХХІ століття) піддаються впливу мексиканців і метисації.

Поселення складається з 5-10 великих патрилокальних родин. До початку XX століття зберігалися тотемні клани. Система спорідненості ірокезького типу. Побутує полігінія (до 5 дружин). Кожна дружина з дітьми має в будинку своє вогнище.

Традиційні заняття — ручне землеробство (кукурудза, квасоля, гарбуз, перець, томат, банани, маніока, тютюн), розведення домашньої птиці, частково свиней. Практикуються полювання, рибальство, збиральництво. З ремесел розвинені плетіння, ткацтво, виготовлення човнів-довбанок, калебасів, грубої кераміки, одягу з кори тощо. Туристам продають луки і стріли.

Традиційне житло лакандонів — однокамерне овальне або прямокутне, з ьростини або гіляччя, зв'язаного ліанами, іноді й без стін, низька стріха з пальмового листя, що сприрається на стовби. Сплять у гамаках, домашнє начиння підвішують до крокв і хатніх стовбів.

Одяг — довга сорочка на кшталт туніки з трьох смуг, часто-густо безрукавка уїпіль. Активно запозичують мексиканські види одягу.

Духовна культура

Лакандони мали культ богів дощу і родючості, духів-хазяїв природи, тварин і рослин. Щороку чоловіки здійснювали паломництво до руїн Бонампака і Яшчілана, розташованих на етнічній території лакандонів.

В культурі лакандонів значу роль відіграють музичні інструменти, як національні флейта і барабан, так і запозичена в метисів гітара з деком з гарбуза.

Зберігаються залишки міфічних уявлень, зокрема у формі фольклору[2].

Галерея
  • Ритуальний уїпіль лакандонів. Музей народного мистецтва, Мехіко.
  • Ритуальний барабан (бл. 1970 года)
  • Чаші з музею На-Болом у Сан-Кристобаль-де-Лас-Касасі.
  • Лакандонський човен з музейної експозиції (На-Болом).

Див. також

Примітки
  1. Бородатова А. А. Лакандоны // Народы мира. Историко-этнографический справочник, гл. ред. Ю. В. Бромлей, М., 1988. — С. 245-246 (рос.)
  2. див. Bruce R. El libro de Chan K’in. (Textos lacandones). Mexico, 1974 (ісп.); McGee R.J. Life, Ritual, and Religion among the Lacandon Maya. Belmont, 1990 (англ.); Boremanse D. Contes et mythologie des indiens lacandons. Paris, 1986 (фр.)

Джерела, література та посилання
  • Бородатова А. А. Лакандоны // Народы мира. Историко-этнографический справочник, гл. ред. Ю. В. Бромлей, М., 1988. — С. 245-246 (рос.).
  • Бородатова А. А. Лакандоны // Энциклопедия «Народы и религии мира», под ред. В. А. Тишкова, М., 1998 (рос.).
  • Baer Ph., W.R. Merrifield. Two Studies on the Lacandones of Mexico. Dallas, 1971 (англ.).
  • Blom F., G. Duby Blom. La Selva Lacandona. Mexico, 1955 (ісп.).
  • Boremanse D. Contes et mythologie des indiens lacandons. Paris, 1986 (фр.).
  • Boremanse D. Hach Winik: The Lacandon Maya of Chiapas, Southern Mexico. Austin, 1998 (англ.).
  • Bruce R. El libro de Chan K’in. (Textos lacandones). Mexico, 1974 (ісп.).
  • Bruce R.D. Lacandon dream symbolism. Vol.1, 2. Mexico, 1975, 1979 (англ.).
  • De Vos J. La Paz de Dios y del Rey: La Conquista de la Selva Lacandona, 1525—1821. Mexico, 1988 (ісп.).
  • Eroza Solana E. Lacandones. Pueblos indigenas del Mexico contemporaneo. Mexico: CDI, 2006. ISBN 970-753-049-9 (ісп.)
  • McGee R.J. Life, Ritual, and Religion among the Lacandon Maya. Belmont, 1990 (англ.).
  • Nations J.D. The Maya Tropical Forest: People, parks, and ancient cities. Austin, 2006 (англ.).
  • Palka J.W. Unconquered Lacandon Maya: History and Archaeology of Indigenous Culture Change. Gainesville, 2005 (англ.).
  • Perez P. Petite Encyclopedie Maya: L’environnement des Lacandons de Lacanja’ (Chiapas, Mexique). Paris, 2005 (фр.).
  • Soustelle J. Collections Lacandons. Paris, 1966 (фр.).
  • Tozzer A. A Сomparative Study of the Mayas and the Lacandones. London, 1907 (англ.).
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.