Лактіонов Сергій Володимирович

Сергій Володимирович Лактіонов (нар. 3 жовтня 1967, Нововолодимирівка, Голопристанський район, Херсонська область, УРСР) — радянський та український футболіст, півзахисник, по завершенні футбольної кар'єри — футбольний тренер. Працює в тренерському штабі ФК «Олександрія».

Сергій Лактіонов
Особисті дані
Повне ім'я Сергій Володимирович Лактіонов
Народження 3 жовтня 1967(1967-10-03) (54 роки)
  Нововолодимирівка, Голопристанський район,
Херсонська область, УРСР
Зріст 174 см
Вага 72 кг
Громадянство  СРСР
 Україна
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
1982—1984 РСШІ (Київ)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1984—1985 «Зірка» (Кр) 35(4)
1987 СКА (К) 13(1)
1988—1989 «Зірка» (Кр) 60(9)
1989 «Заря» (Б) 17(0)
1990—1992/ «Кремінь» 104(10)
1993—1996 «Поліграфтехніка» 129(16)
1996—1998 «Нафтохімік» (Н) 98(7)
1999 «Поліграфтехніка» 28(3)
2000 «Борисфен» 12(0)
2000—2001 «Зірка» (Кр) 30(0)
2002 «Нива» (Т) 5(1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Кар'єра гравця

Народився в селі Нововолодимирівка Херсонської області, у 1982 році, по закінченні 7-о класу ЗОШ, потрапив до київського спортінтернату[1], в якому навчався до 1984 році. У 1982 році виступав за юнацьку збірну УРСР, у футболці якої став переможцем турніру серед республік СРСР. Першим професіональним клубом у кар'єрі Сергія стала кіровоградська «Зірка»[2], за яку виступав протягом двох років. У 1986 році призваний на військову службу. Настуного року виступав у другій лізі СРСР за київське СКА та в аматорських змаганнях за лубенську «Зірку». У 1988 році повернувся до кіровоградської «Зірки», а через півтора сезони виступав перейшов у молдовську «Зарю» (Бєльці). У 1990 році повернувся в Україну, де став гравцем «Кремня». Учасник першого розіграшу чемпіонату України з футболу серед клубів Вищої ліги. Дебют у вищому дивізіоні України відбувся 18 березня 1992 року в нічийному (0:0) поєдинку 3-о туру підгрупи 1 проти запорізького «Торпедо». Сергій вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[3]. Дебютним голом у «вишці» за «Кремінь» відзначився 6 червня 1992 року на 5-й хвилині нічийного (1:1) поєдинку 17-о туру підгрупи проти запорізького «Торпедо». Лактіонов вийшов у стартовому складі та відіграв увесь матч[4]. У футболці кременчуцького клубу відіграв три з половиною сезони, за цей час у чемпіонатах СРСР та України зіграв 104 матчі та відзначився 10-а голами, ще 6 матчів (2 голи) провів у кубку України.

«Поліграфтехніка» та вояж до Росії

Під час зимової перерви сезону 1992/93 років перейшов до «Поліграфтехніки». Дебютував у футболці «поліграфів» 27 березня 1993 року в програному (0:2) виїзному поєдинку 23-о туру Першої ліги проти миколаївського «Евіса». Сергій вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[5]. Вперше відзначився голом за олександрійську команду 13 квітня 1993 року на 38-й хвилині нічийного (1:1) виїзного поєдинку 27-о туру Першої ліги проти білоцерківської «Росі». Лактіонов вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[6]. У «Поліграфтехніці» провів три з половиною сезони, практично одразу став ключовим гравцем. Загалом же в Першій лізі зіграв 129 матчів та відзначився 16-а голами, ще 4 матчі (2 голи) провів у кубку України.

Влітку 1996 року виїхав до Росії, де підписав контракт з нижньокамським «Нафтохіміком», який виступав у Першій лізі чемпіонату Росії. У нижньокамському колективі зіграв понад 100 поєдинків Першій лізі та кубку Росії. По завершенні сезону 1998 року повернувся до «Поліграфтехніки», в якій відіграв другу частину сезону 1998/99 та першу частину сезону 1999/00 років. В Олександрії знову став «основним» (28 матчів, 3 голи).

Завершення професіональної кар'єри

Під час зимової перерви сезону 1999/00 років опиняється в бориспільському «Борисфені», який виступав у Другій лізі. За бориспільську команду в Другій лізі зіграв 12 матчів, ще 1 поєдинок провів у кубку України. Напередодні початку сезону 2000/01 років повернувся до Кіровограда, де знову одягнув футболку «Зірки». Того сезону був одним з ключових гравців команди, зіграв 28 матчів у Першій лізі та 1 поєдинок у кубку України. У наступному сезоні продовжувати стабільно грати Сергію не вдалося, завадили травми, внаслідок чого він зіграв лише 2 поєдинки в Першій лізі. Під час зимової перерви перейшов до тернопільської «Ниви», за яку провів 5 матчів (1 гол).

Завершення футбольної кар'єри

Після відходу з «Ниви» виступав в аматорському чемпіонаті України за «Європу» (Прилуки) та «Іллічівць-Умань». Окрім цього виступав у чемпіонаті Кіровоградської області за «Зорю» (Гайворон) та «УкрАгроКом-2» (Головківка). Також виступав у чемпіонаті Краснодарського краю. Сподівався повернутися до професіонального футболу, проте зрештою завершив футбольну кар'єру в 2010 році [1].

Кар'єра тренера

По завершенні футбольної кар'єри залишився в «УкрАгроКомі», де допомагав Юрію Гурі тренувати першу команду клубу. Цей тренерський тандем допоміг головківській команді виграти Другу лігу та вийти до Першої ліги. Після об'єднання «УкрАгроКому» з ПФК «Олександрія» увійшов до тренерського штабу новоствореного ФК «Олександрія»[2], в якому й працює на даний час.

Примітки
  1. Сергій Лактіонов: "Мої фаворити "Суми" і "Енергія"
  2. Біографія тренера на офційному сайті ФК «Олександрія»
  3. «Торпедо» (Запоріжжя) - «Кремінь» (Кременчук) (рос.)
  4. «Кремінь» (Кременчук) - «Торпедо» (Запоріжжя) (рос.)
  5. «Евіс» (Миколаїв) - «Поліграфтехніка» (Олександрія) (рос.)
  6. «Рось» (Біла Церква) - «Поліграфтехніка» (Олександрія) (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.