Ланжерон (мис)

Мис Ланжеро́н — мис у південній частині Одеської затоки Чорного моря.

Ланжерон
Вигляд на мис Ланжерон з Лузанівки
Країна   Україна
Регіон Одеса
Акваторії, що омивають Чорне море
Координати 46°28′37″ пн. ш. 30°45′57″ сх. д.
Ланжерон

Розташований неподалік від центру міста Одеси. Назву мис дістав від імені Луї Олександра Андре де Ланжерона, дача якого була розташована саме на цьому мисі. В районі мису розташований Парк ім. Т. Шевченко, а також пляж «Ланжерон».

Дача Ланжерона

Арка Ланжерона

Відомою пам'яткою, розташованою на мису, є арка Ланжерона. Це все, що залишилося від дачі новоросійського генерал-губернатора графа Луї Олександра Андре де Ланжерона, яка була збудована у 1820-ті роки. З часом ця назва абсолютно відірвалася і від поняття дача, і від імені її власника, і стала використовуватись для прилеглого мису і пляжу. Наразі від будинку Ланжерона збереглася тільки витончена, з рясним ліпленням арка «про шість прольотів», побудована в 1830 році, за рік до смерті графа.

Згадування про дачу Ланжерона часто можна віднайти у літератури. Так на Ланжерон відправляються в 1840-х роках герої роману Якова Полонського «Дешеве місто»:

  • «Наступного дня вранці обидва приятелі сіли в коляску і відправилися на дачу Ланжерона до австрійського консула». Описуючи Одесу середини XIX століття, Полонський ще вживає первинну, таку, що зберігає сенс, назву. Пізніші автори вже просто пишуть: Ланжерон, без лапок.

Засланець Пушкін бував на дачі Ланжерона на краю нинішнього парка Шевченка. За словами видавця журналу «Російський архів» П. І. Бартенєва:

  • «Ланжерон мучив Пушкіна читанням своїх віршів і трагедій. Легковажність його тягнулася до такого ступеня, що опальному тоді О. С. Пушкіну давав читати він листи, які в царювання Павла I отримував від Олександра Павловича», майбутнього імператора Олександра I.

Періодично місцевість руйнували зсуви. «Згладили» вони й піднесеність, яка панувала над входом до Одеської затоки. При перебуванні в Одесі І. Нечуй-Левицький ще бачив, а потім згадав в романі «Над Чорним морем» високу гору Ланжерон, яка «вганялася» в море.

Тут, на високому місці, під час Кримської війни в 1854 році була розгорнена батарея, яка відбивала напад англо-французької ескадри. Поблизу був обладнаний наглядовий пункт командувача обороною Одеси генерала Лідерса, ім'я якого носить Лідерсовський бульвар.

  • «Ланжерон розташований дуже недалеко від міста і займає мальовниче місце на березі моря, але через невмілість власника цієї місцевості утилізувати природні дари має занедбаний вигляд. З боку міста до Ланжерону примикає розкішний Олександрівський парк, який отримав свою назву в пам'ять Олександра II, який затвердив план парку та власноруч посадив тут дубок в 1875 році. Дубок цей дбайливо охороняється міським суспільним управлінням і в наш час[коли?] досяг вже неабиякої висоти і величини. На горі поряд з дубком поставлений пам'ятник-колона Імператорові Олександру II, що закінчується нагорі бронзовою шапкою Мономаха — писав в 1894 році священномученик Олександр Трапіцин.
  • «Там, біля самого початку стояла парадно біла мармурова, а швидше, гіпсова арка як би частина якогось віадука, там, під цими вапняковими зведеннями, тулилися лавки — швидше, просто продаж чогось: квасу, пряників.» — згадував Юрій Олеша в книзі «Ні дня без строчки». З останньої чверті минулого століття Ланжерон перетворився на популярний пляж, куди можна було легко добратися, як говорили, «по образу нашого ходіння», а потім і міським транспортом.

Галерея

Див. також

Література

  • Олександров, Ростислав. Прогулки по литературной Одессе. О.: Весть, 1993.(рос.)
  • Атлас, Д. Г. Старая Одесса, её друзья и недруги. Одесса : Ласми, 1992 (ISBN 5206003484).(рос.)
  • Горбатюк, А.; Глазырин, В. Юная Одесса в портретах её создателей. Одесса: Весть, 1994, Optimum, 2002 (ISBN 966-7776-72-7).(рос.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.