Ларіонова Ольга Миколаївна

Ольга Миколаївна Ларіо́нова (рос. Ольга Николаевна Ларионова), справж. прізвище Тідеман (рос. Тидеман; нар.. 16 березня 1935, Ленінград) російська радянська та російська письменниця в жанрі наукової фантастики.

Ларіонова Ольга Миколаївна
Ім'я при народженні рос. Ольга Николаевна Тидеман
Народилася 16 березня 1935(1935-03-16)[1][2] (86 років)
Ленінград, РСФРР, СРСР[1]
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність авторка, письменниця, письменник наукової фантастики
Alma mater Фізичний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd
Мова творів російська[3]
Жанр фантастика
Нагороди

Навчання

Закінчила фізичний факультет Ленінградського університету.

Трудова діяльність

Закінчивши виш працювала за спеціальністю — інженером в Центральному НДІ металургії та зварювання. Однак, почала змінювати професію: стала екскурсоводом на туристських поїздах. Їздила в основному в Прибалтику[4].

Літературна творчість

В 1964 році О.Тідеман написала свій перший літературний твір — оповідання «Кицька». Воно було опубліковане в антології ленінградської фантастики «У світі фантастики і пригод».

Автор книг «Острів мужності» (1971), «Казка королів» (1981), «Знаки Зодіаку» (1983), «Соната моря» (1985) і ряду повістей і оповідань. У 1987 році за книгу «Соната моря» О. Ларионовой була вручена премія «Аеліта», що присуджується

Наступного року з'явився і перший великий твір — роман «Леопард з вершини Кіліманджаро» (1965).

А в 1967 році вона остаточно стала професійним письменником Ольгою Ларіоновою.

Період з 1966 по 1968 роки найбільш успішний — щороку виходило кілька творів. Всі вони були оформлені у збірник «Острів мужності», що побачив світ 1971 року.

Наступне десятиліття О.Ларіонова працювала мало: не було видано жодної книги. І лише у 1981 році побачив світ другий авторський збірник «Казка королів». Через два роки (у 1983 році) ще одне видання — «Знаки Зодіаку».

Перша повість автора була написана у 1985 році. Це перший твір трилогії «Соната моря». Повністю трилогія, озаглавлена «Лабіринт для троглодитів», побачила світ у 1991 році. В цьому році було опубліковано авторський збірник О.Ларіонової «Формула контакту».

Космічна опера

У 1988 році О.Ларіонова змінила стилістику творчості на так звану стилізовану «космічну оперу>». Тому її повість «Чакра Кентавра» поєднала «високу» фентезі і традиційну радянську космічну наукову фантастику. Дещо згодом, у 1996 році з'явилося продовження повісті — твір «Делла-Уелла». Згодом, письменниця об'єднала ці два твори в роман «Вінценосний Крег»[5].

В 2001 році було опубліковано роман «Євангеліє від Крега», а в 2005 році побачив світ «Місячний нетопир»[6].

Вплив картин Мікалоюса Чюрльоніса

О.Ларіонова сворила цикл оповідань-повістей за мотивами картин Мікалоюса Чюрльоніса: «Чакра Кентавра» тощо.

О.Ларіонова про свою творчість

І тут я можу знову повернутися до місії письменника. Мені здається, що одне з найістотніших завдань, які стоять перед ним, - це множити добро, уводити в свідомість ті норми, які не можуть бути встановлені законодавчо. Треба так соковито, так смачно писати, щоб людям захотілося наслідувати героям. А можна, навпаки, налякати, зупинити людей, аби уникнули небезпеки. Фантастика створює ті ситуації, для яких сьогодні ще немає умов у житті. Діти читають ці книги - і принципи, закладені в них в дитинстві, залишаться на все життя.

Тому я і пишу фантастику. Я сподіваюся, що в світі додасться хоча б трохи співчуття, ніжності, мужності, романтики, добра. Хоча б трохи...

Нагороди та премії

  • «Аеліта», 1987 — за повість «Соната моря» (1985) у номінації «Краща книга року», що присуджується Правлінням Спілки письменників РРФСР і редакцією журналу «Уральський слідопит».
  • Премія «Мандрівник», 2001 // Паладін фантастики

Бібліографія

Книги

Романи
Збірники
  • 1971 — Острів мужності
  • 1981 — Казка королів
  • 1983 — Знаки Зодіаку
  • 1988 — Чакра Кентавра
  • 1991 — Лабіринт для троглодитів
  • 1991 — Формула контакту
  • 1995 — Створення світів
  • 1996 — Вінценосний Крег
  • 2001 — Чакра Кентавра
  • 2001 — Леопард з Вершини Кіліманджаро
Повісті
  • 1966 — Вахта «Араміса», або Небесна любов Паоли Пінкстоун
  • 1968 — Літаючі кочівники: Глава 2 з повісті-буриме
  • 1976 — Казка королів
  • 1976 — Кільце Фернсуортов
  • 1979 — Картель
    • Лабіринт для троглодитів
      • 1985 — Соната моря
      • 1989 — Клітчастий тапір
      • 1991 — Лабіринт для троглодитів
    • Вінценосний Крег:
      • 1988 — Зірочка По-лобі (Чакра Кентавра)
      • 1996 — Делла — Уеллі
      • 1991 — Формула контакту
Оповідання
  • 1964 — Кицька
  • 1965 — Ромашка / інша назва: «Поки ти працювала …»
  • 1966 — Втрачено в майбутньому
  • 1967 — Перебіжчик / інша назва: «Повернись за своїм Сторі»
  • 1967 — На цьому самому місці
  • 1967 — Розлучення по-марсіанському
  • 1967 — Планета, яка нічого не може дати
  • 1968 — Острів мужності
  • 1968 — У моря, де край землі …
  • 1969 — Звинувачення
  • 1969 — Ця чортова волоть / інша назва: Під назвою «Чортова волоть»
  • 1972 — Подвійне прізвище
  • 1976 — Підсадна качка
  • 1976 — Чорна вода у лісопилки
  • 1977 — Дотягнути до океану
  • 1977 — Де королівське полювання
  • 1978 — «Лускунчик»
  • 1979 — Вибір
  • 1979 — Соната вужа
  • 1979 — Вітання
  • 1979 — Сторінки альбому / інша назва: «Сонце входить в знак Близнюків»
  • 1980 — Декапарсек
  • 1981 — Соната зірок. Алегро
  • 1981 — Соната зірок. Анданте
  • 1981 — Сонце входить у знак Водолія
  • 1981 — Сонце входить у знак Діви
  • 1981 — Несправжні
  • 1983 — Створено світів
  • 1986 — Ламаний гріш
  • 1988 — Сон в літній день
  • 1990 — Короткий діловий візит
  • 1990 — Перун
  • 1991 — Брехати до півночі
  • 2001 — Не кричи: люди!

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.