Ласло Текеш

Ласло Текеш[1] (також Ласло Тьокеш[2], рум. László Tőkés, угор. Tőkés László; 1 квітня 1952, Клуж-Напока) — угорський протестантський єпископ в Румунії. Також румунський політик, трансільванський угорець, який став однією з ключових фігур Румунської революції 1989.

Ласло Текеш
Ласло Текеш
Нині на посаді
Народився 1 квітня 1952(1952-04-01) (69 років)
Клуж-Напока, Румунська Народна Республіка
Відомий як політик, парох
Громадянство Румунія
Освіта Protestant Theological Institute of Clujd (1975)
Політична партія незалежний політик
Батько Іштван Текеш
Професія політик
єпископ
Релігія Кальвініст
Нагороди

Geuzenpenningd (1991)

Four Freedoms Award - Freedom of Worshipd (1990)

медаль Робера Шуманаd (2009)

tokeslaszlo.ro

Медіафайли у Вікісховищі

Депутат Європейського парламенту.

Біографія

Іштван Текеш — батько Ласло Текеша — був професором теології. Коли Ласло виповнилося 16 років, 1968 Ніколае Чаушеску ліквідував, прикриваючись адміністративно-територіальною реформою, Муреш-Угорську автономну область — це залишило важке враження в душі юного угорця.

З 1970 Ласло — активний учасник Угорського національного підпілля. Закінчив 1975 Протестантський теологічний інститут Клуж-Напока, став священнослужителем Реформатської церкви в Соціалістичній республіці Румунія, тісно пов'язаної з Угорською реформатською церквою. У 1980-ті роки Текеш регулярно передавав за кордон відомості про неблагополучну ситуацію з прав людини в Соціалістичній республіці Румунія.

«Ми змогли донести наші проблеми до Угорщини, Канади, США …»
 — згадує Текеш. У 1986 році був призначений помічником пастора в Тімішоарі — місті зі змішаним угорсько-румунсько-німецьким населенням. Трохи згодом — зайняв місце пастора. Сміливо викривав сваволю чиновників і злочини комуністичної влади.

1989 Текеш обраний орадським протестантським єпископом (Орадя). У середині грудня 1989 комуністична влада спробувала виселити Текеша з власного будинку. Та парафіяни оточили будинок живим кільцем для захисту єпископа. Пізніше до них почали приєднуватися й опозиційно налаштовані румуни. Чутки про події біля єпископського будинку збурили Тімішоару, а звідти це поширилося на всю Соціалістичній республіку Румунія і стало поштовхом до початку революції.

16 грудня проти тімішоарців застосовані водомети, а 17 грудня Чаушеску віддав наказ збройним силам стріляти в демонстрантів на враження. За різними оцінками (офіційним і неофіційним), вбито від 50 осіб до 10 тисяч осіб.

Текеш став одним із співавторів Тімішоарської прокламації 11 березня 1990.

Примітки
  1. Шімон І. П. Демократична революція в Румунії 1989 р.: передумови, зміст, особливості / І. П. Шімон // Форум права. — 2015. — № 1. — С. 371—376.
  2. Брусиловська О. І. Регіональні особливості сучасного націоналізму в посткомуністичних країнах Європи: фрагментація vs. глобалізація // Вісник ОНУ. Серія: Соціологія і політичні науки. — 2011. — Т. 16. — Вип. 10. — С. 863—869.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.