Латипов Урал Рамдракович

Урал Рамдракович Латипов (біл. Урал Рамдракавіч Латыпаў, * 28 лютого 1951, с. Катаєво, Бакалінський район, Башкирська АРСР, РРФСР, СРСР) — білоруський державний діяч і дипломат татарського походження, Міністр закордонних справ Білорусі (1998-2000).

Латипов Урал Рамдракович
біл. Урал Рамдракавіч Латыпаў
башк. Урал Рамдрак улы Латипов
Народився 28 лютого 1951(1951-02-28) (70 років)
Новокатаєве, Бакалинський район, Башкирська АРСР, РРФСР, СРСР
Країна  СРСР
 Білорусь
Діяльність дипломат, політик
Alma mater Казанський державний університет
Науковий ступінь доктор юридичних наук (1993)
Вчене звання професор
Посада Міністр закордонних справ Республіки Білорусь і Head of the Presidential Administration of Belarusd
Військове звання полковник
Нагороди

Почесна грамота Ради Міністрів Республіки Білорусьd (22 вересня 1997)

Почесна грамота Національних зборів Республіки Білорусьd (23 жовтня 2000)

Почесна грамота Національних зборів Республіки Білорусьd (26 лютого 2001)

Біографія

Народився 28 лютого 1951 року в татарській родині в селі Катаєво (Бакалінський район, Башкирська АРСР).

Закінчив Казанський державний університет (Татарстан), юридичний факультет; Вищу школу КДБ БРСР в Мінську. Доктор юридичних наук. Професор.

Володіє російською, англійською, французькою мовами.

З 1974 по 1989 — служив в органах КДБ.

З 1989 по 1994 — начальник кафедри спеціальних дисциплін, заступник начальника Інституту національної безпеки Білорусі з наукової роботи.

З 1994 по 1998 — помічник Президента Білорусі.

З 1998 по 2000 — віце-прем'єр міністр закордонних справ Білорусі.

З 2000 по 2001 — Державний секретар Ради Безпеки Білорусі — помічник президента з питань національної безпеки.

З 2000 по 2001 — Представник держави у ВАТ «Білзовнішекономбанк»

З 2001 по 2004 — глава Адміністрації Президента Республіки Білорусь Олександра Лукашенка.

У 2006 — призначений на посаду голови консультативної ради ІП «ЛУКОЙЛ-Білорусь».

З 2009 — очолює компанію «Директ Менеджмент».

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.