Лауріц Мельхіор

Народився в сім'ї директора школи. У дитинстві співав у церковному хорі. Навчався в Королівській оперній школі в Копенгагені. 1913 року дебютував як баритон, виконавши партію Сильвіо в опері Руджеро Леонкавалло «Паяци», але потім продовжив навчання й став тенором. 1918 року Мельхіор виконав свою першу велику вагнерівську партію — заголовну роль у «Тангейзері». До 1921 року він залишався членом трупи Копенгагенської Королівської опери, часто виступав там й у подальшому. У 1921-23 рр. навчався в Лондоні, Берліні й Мюнхені (у Анни Бар-Мільденбург).

Співак регулярно виступав у Лондоні (Ковент-Гарден) (1924-39 рр.) і на Байрейтському фестивалі (1924-31 рр.), з керівником якого Зігфридом Вагнером його пов'язувала щира дружба. 1925 року він уперше виступив у Віденській опері. У 1925—1939 роках був постійним гостем у Берлінській Державній опері. У 1926—1950 роках із тріумфом співав у Метрополітен-Опера. Окрім того, Мельхіор виступав у Парижі, Брюсселі, Чикаго, Сан-Франциско, Буенос-Айресі та інших містах. Часто його партнеркою була Кірстен Флагстад.

Репертуар Лауріца Мельхіора містив у собі вагнерівські героїчні тенорові партії, крім того, партії Отелло в однойменній опері й Радамеса в «Аїді» Джузеппе Верді й Флорестана в «Фіделіо» Бетховена. Його сильний голос із баритональним забарвленням і блискучими верхніми нотами й драматизм виконання сприяли його славі ідеального героїчного тенора.

• H. Hansen: «Lauritz Melchior» (Kopenhagen, 1965);
• S. Emmons: «Tristanissimo» (New York, 1990);
• E. Arnosi: «Lauritz Melchior: El Coloso Wagneriano» (Buenos Aires, 1994);
• A. Heckner: «Lauritz Melchior» (Bayreuth, 1995).

• Сайт, присвячений співакові
• Lauritz Melchior Web
• Інформація англійською
• Фотографії
• Лауритц Мельхиор (1) (2) (3) из радиоцикла М.Малькова «Из коллекции редких записей» -русск.яз.