Паяци (опера)
| Опера «Паяци» | ||||
|---|---|---|---|---|
| італ. Pagliacci | ||||
 | ||||
| Композитор | Руджеро Леонкавалло | |||
| Автор лібрето | Руджеро Леонкавалло | |||
| Мова лібрето | італійська | |||
| Жанр | веризм | |||
| Кількість дій | 2 | |||
| Рік створення | 1891 | |||
| Перша постановка | 21 травня 1892 | |||
| Місце першої постановки | Театр Даль-Верме, Мілан | |||
| Інформація у Вікіданих | ||||
|
| ||||
 Паяци у Вікісховищі | ||||
«Паяци» (італ. Pagliacci) — найвідоміша опера одного з найвизначніших представників веризму в музиці, італійського композитора Руджеро Леонкавалло. Опера є музичною драмою на дві дії; лібрето написав автор на основі реальної події. У Калабрії 1865 року артист через ревнощі вбив дружину просто на сцені. Перша постановка відбулася 21 травня 1892 року в міланському театрі Даль-Верме.
Дійові особи
Сюжет
Дія відбувається між 1865 та 1870 роками у Калабрії поблизу Монтальто, в день свята Успіння.[1]
Пролог
На сцені з'являється Тоніо у костюмі Таддео, який роздумує про призначення театрального мистецтва, яке віддзеркалює реальне людське життя, про долю акторів.
Перша дія
На площі калабрійського селища натовп вітає трупу мандрівних акторів. Каніо оголошує про майбутній спектакль. Він ревнує свою жінку Недду до іншого актора, Тоніо. Недда не здатна це терпіти. Вона знаходить спокій у красі природи, голосах птахів. Горбань Тоніо освідчується Недді у коханні, але вона відкидає його. Насправді вона кохає іншу людину, селянина Сільвіо. Вони ніжно освідчуються один одному у своїх почуттях. Сільвіо наполягає на тому, що вони мають тікати. Підступний Тоніо вистежує їх разом і приводить Каніо на місце побачення. Сільвіо встигає піти, а Каніо кидається на жінку з вимогою відкрити ім'я її коханого. Та Беппо вдається заспокоїти Каніо: наближається час спектаклю. Каніо співає свою арію "Смійся Паяц" (Ridi Pagliaccio).
Друга дія
На виставу збираються мешканці селища. Серед них — Сільвіо. Глядачі понад усе бажають побачити веселу комедію. Починається вистава. Недда у ролі Коломбіни очікує Арлекіна (Беппо), який за кулісами співає ніжну серенаду. Служник Таддео (Тоніо) освідчується Коломбіні у коханні, але та відповідає йому з іронією. З'являється Паяц (Каніо), чоловік Коломбіни. Він чує ті самі слова, що говорила Недда при розлученні з Сільвіо. Каніо, який безмежно кохає Недду, більше не спроможний володіти собою. Він забуває про театральне дійство, про свою роль у ньому, і знову вимагає у жінки назвати ім'я коханця. Перелякана Недда намагається обернути це на жарт, на частину комедії. Оскаженілий Каніо накидається на Недду з ножем і вбиває її. Сільвіо кидається на сцену, щоби врятувати Недду, і Каніо вбиває і його. «Комедію закінчено!» («La commedia e finita!») — виголошує збожеволілий Каніо.
Історія створення
Текст лібрето належить композиторові. Він скористався, за власними словами, реальною подією. Леонкавалло брав участь у конкурсі, оголошеному міланським видавцем Сонзоньо на найкращу одноактну оперу. Але композитор написав оперу на дві дії й тому не був допущений до конкурсу. Проте невдовзі опера була поставлена у Мілані та мала величезний успіх. Опера «Паяци» обійшла найкращі сцени світу і досі є однією з найпопулярніших у репертуарі оперних театрів світу.
Див. також
- Vesti la giubba — популярна арія з опери «Паяци» у виконанні Сергія Велиславовича Дубровіна українською мовою[2]
- Постановка Київського оперного театру ім. Т.Шевченка (зараз - Національна опера України) українською мовою опери «Паяци».[3]
- «Пролог» з опери «Паяци» у виконанні Дмитра Гнатюка українською мовою.[4]
- «Серенада Арлекіна» — арія з опери «Паяци» українською мовою у виконанні Олександра Дяченка.[5]