Лаутерааргорн

Лаутерааргорн розташований на південний схід від селища Грінделвальд. Регіон оточений безлюдними льодовиковими долинами Великих Аарських льодовиків, так у підніжжя гори розташовані льодовики Лаутераар та Фінстераар, які є рукавами (притоками) льодовика Унтераар. Гора Шрекгорн, розташована поруч на північ, має майже ту саму висоту. Найвищий пік Бернських Альп — Фінстерааргорн — розташований на південь від гори.

Лаутерааргорн є частиною гірського масиву Аар (нім. Aarmassiv), геологічного кристалічного масиву, що виходить на поверхню в східних Бернських, Урнських та Лепонтинських Альпах. Масив належить до гельветичної зони та складається переважно з каміння Європейського континенту, переважно гранітів та гнейсів.

Тектонічне підняття масиву відбулося досить пізно в альпійській орогенії, протягом олігоцену, 30-40 мільйонів років тому. Нееластична деформація скель призвела до багатьох розривів і формування гідротермальних кристалів з осадів насиченої мінералами води, яка текла всередині.

Перше сходження на вершину було здійснено 08 серпня 1842 року П. Ж. Е. Дезором, Крістіаном Жераром, Арнольдом Ешером з Лінцу з місцевими гідами Мельхіором Баннгольцером та Якобом Лойтольдом.

Сьогодні стандартний маршрут проходить по коридору південної стіни — південно-східному гребеню (складність II). Вихідний пункт — бівуак Аар (2 780 м.н.м.), до якого можна дістатися від Грімзельхоспіца (1 980 м.н.м.).

• Юнгфрау-Алеч (Світова спадщина ЮНЕСКО)

• Dumler Helmut and Burkhardt Willi P. The High Mountains of the Alps. - London: Diadem, 1994.

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лаутерааргорн
• Лаутерааргорн на 4000er.de
• Лаутерааргорн на SummitPost