Лахін Юрій Миколайович

Лахін Юрій Миколайович
Народився 23 липня 1952(1952-07-23)
Запоріжжя, Українська РСР, СРСР
Помер 27 січня 2021(2021-01-27) (68 років)
Москва, Росія
Поховання Перепечинський цвинтар
Країна  Росія
 СРСР
Діяльність актор
Alma mater Єкатеринбурзький державний театральний інститутd
Знання мов російська
Роки активності з 1978
Нагороди
IMDb ID 0482235

Юрій Миколайович Лахін (рос. Юрий Николаевич Лахин; нар. 23 липня 1952, Запоріжжя, УРСРпом. 27 січня 2021, Москва, Росія) — радянський і російський актор театру й кіно. Заслужений артист РРФСР (1988).

Життєпис

Юрій Лахін народився 23 липня 1952 року в Запоріжжі. Незабаром після цього разом з батьками переїхав на Урал[1].

У 1978 році закінчив Свердловське театральне училище (майстер — В. Анісімов)[1].

З 1978 по 1989 рр. — артист Свердловського академічного театру драми.

З 1989 по 1996 рр. — артист Театру на Покровці, також був помічником С. Арцибашева.

З 1996 по 2008 рр. — артист театру «Сатирикон».

Дружина — актриса Олена Борисова.

Помер 27 січня 2021 року в Москві на 69-му році життя[2]. Причиною смерті стали ускладнення після перенесеного коронавіруса. Похований на Перепечинському кладовищі[3].

Творчість

Ролі в театрі

  • «А цей випав з гнізда» К. Кізі — Макмерфі
  • «Дикун» А. Касона — Пабло
  • «Ромео та Джульєтта» В. Шекспіра — Ескал, князь Верони
  • «Кйоджинські перепалки» К. Гальдони — Ісідоро, помічник судді
  • «Жак та його Пан» М. Кундери — Сен-Оуен
  • «Лев взимку» Д. Голдмена — Генрі II Плантагенет
  • «Слуги та сніг» А. Мердок — Камердинер Фредерік
  • «Гамлет» В. Шекспира — Клавдій, Привид
  • «Сіньйор Тодеро господар» К. Гольдоні — Пеллегрін
  • «Прибуткове місце» А. Островського — Вишневський

Фільмографія

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
19731983сВічний покликВечный зовВасиль Кружилин, син Полікарпа
1982фТим, хто залишається житиТем, кто остается житьМаксимов
1983фТут твій фронтЗдесь твой фронтголовний інженер
1988фЗа ким замужіжня співачка?За кем замужем певица?Микола Кошелєв
1991фКазка на нічСказка на ночьохоронець
1992фТільки не йдиТолько не уходи
1994фХоровод Хороводапаратник
2001сСищикиСыщикиЦаплін
2002фАнтикілерАнтикиллер«Зима», злодій в законі
2002фПородаПородаполковник Бронін
2002сСлідство ведуть ЗнаТоКи. Пуд золотаСледствие ведут ЗнаТоКи. Пуд золотаТарасов
2002сТаємний знак Тайный знакВолодимир Сотников, батько Олега
2003фТріоТриоВасиль
2003фЖиття однеЖизнь однадоктор
2003сОперативний псевдонімОперативный псевдонимКлевець
2003сТаємний знак-2. Повернення господаряТайный знак—2. Возвращение хозяинаСотников
2004сТаємний знак-3. Формула щастяТайный знак—3. Формула счастьяСотников
2005сТалісман коханняТалисман любвимельник Мирон
2006сГромовиГромовыначальник колонії
2007сЕкспертиЭкспертыслідчий Морозов
2006фКонсервиКонсервыкомандир спецназу Скрябін
2007сЛіквідаціяЛиквидацияполковник Чусов, начальник контррозвідки
2007сНаціональне надбанняНациональное достояниегенерал-лейтенант
2007фСиньйор Тодеро господарСиньор Тодеро хозяинПеллегрін, син Тодеро
2008сМереживоКружеваДмитро Давидов
2008сОсінній детективОсенний детективВадим Стрекалов
20082011сОбручкаОбручальное кольцоГеннадій Павлович Лукин
2009сІсаєв ИсаевПрохоров, голова Ревтрибуналу
2011сЛютьЯростьВалентин
2011фВисоцький. Дякуємо, що живийВысоцкий. Спасибо, что живойлікар
2013сСин батька народівСын отца народовМикола Власик
20132018сМолодіжкаМолодёжкаВіктор Анатолійович, батько Андрія Кисляка, прокурор
2018сСплячіСпящиеМішин
2019сЗоргеЗоргеГерфер, жуналіст з Берліну

Звання та нагороди

  • Заслужений артист РРФСР (1988)[4]
  • Лауреат конкурсу «Браво!» — 1987 — «Найкраща чоловіча роль» за роль Макмерфі у виставі «А цей випав з гнізда».
  • Лауреат премії за кращу чоловічу роль на Всесоюзному фестивалі сучасної п'єси.
  • Лауреат премії імені Анатолія Папанова за найкращу чоловічу роль на фестивалі російської комедії.

Примітки

  1. Роли, актёры… Юрий Лахин — биография (рос.)
  2. Умер актер Юрий Лахин, известный по сериалам «Ликвидация» и «Молодежка». www.kommersant.ru (рос.). 27 січня 2021. Процитовано 27 січня 2021.
  3. ★МОГИЛА ЮРИЯ НИКОЛАЕВИЧА ЛАХИНА,ПРОЩАЛЬНЫЙ ЗОВ ЧАСТЬ 11-Я★ (рос.)
  4. Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 27 червня 1988 року

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.