Коронавіруси

Коронавіруси (Coronaviridae) — родина одноланцюгових РНК-вірусів, що включає на травень 2020 року 43 види вірусів, об'єднаних у дві підродини Letovirinae та Orthocoronavirinae[1] (до яких належить і SARS-CoV-2[2], який спричинив, згідно з міжнародною медичною термінологією, спалах коронавірусної хвороби, що почався в грудні 2019). Віруси цієї родини уражають людину, котів, птахів, собак, велику рогату худобу, свиней, кажанів, деяких диких хижих ссавців тощо. Вірусний геном — завдовжки 26–32 kbp.

?
Коронавірус

Класифікація вірусів
Група: IV
Ряд: Nidovirales
Родина: Coronaviridae
Підродина: Letovirinae
Orthocoronavirinae
Посилання
Вікісховище: Coronaviridae
EOL: 5029
NCBI: 11118

Вперше вірус цієї родини був виділений у 1965 році в пацієнта з гострим ринітом.

Будова
Схема будови коронавірусного віріона

Геном представлений одноланцюговою (+)РНК. Нуклеокапсид оточений білковою мембраною і ліповмісною зовнішньою оболонкою, від якої відходять шипоподібні відростки, що нагадують сонячну корону, за що родина і отримала свою назву[3].

Культивують на культурі тканин ембріона людини.

Таксономія

Родина коронавірусів включає дві підродини і близько 40 видів[4]:

3D модель Alphacoronavirus 1
3D модель SARS-CoV-2
  • Coronaviridae
    • Letovirinae
      • Alphaletovirus
        • Milecovirus
          • Microhyla letovirus 1
    • Orthocoronavirinae
      • Alphacoronavirus
        • Colacovirus
          • Bat coronavirus CDPHE15
        • Decacovirus
          • Bat coronavirus HKU10
          • Rhinolophus ferrumequinum alphacoronavirus HuB-2013
        • Duvinacovirus
          • Коронавірус людини 229E
        • Luchacovirus
          • Lucheng Rn rat coronavirus
        • Minacovirus
          • Ferret coronavirus
          • Mink coronavirus 1
        • Minunacovirus
          • Miniopterus bat coronavirus 1
          • Miniopterus bat coronavirus HKU8
        • Myotacovirus
          • Myotis ricketti alphacoronavirus Sax-2011
        • Nyctacovirus
          • Nyctalus velutinus alphacoronavirus SC-2013
        • Pedacovirus
          • Porcine epidemic diarrhea virus
          • Scotophilus bat coronavirus 512
        • Rhinacovirus
          • Rhinolophus bat coronavirus HKU2
        • Setracovirus
          • Human coronavirus NL63
          • NL63-related bat coronavirus strain BtKYNL63-9b
        • Tegacovirus
          • Alphacoronavirus 1
      • Betacoronavirus
      • Deltacoronavirus
        • Andecovirus
          • Wigeon coronavirus HKU20
        • Buldecovirus
        • Herdecovirus
          • Night heron coronavirus HKU19
        • Moordecovirus
          • Common moorhen coronavirus HKU21
      • Gammacoronavirus
        • Cegacovirus
          • Beluga whale coronavirus SW1
        • Igacovirus
          • Avian coronavirus

Патогенна дія
Розмноження коронавірусу

Коронавіруси здатні уражати:

  • дихальну систему;
  • шлунково-кишковий тракт;
  • нервову систему.

Первинна репродукція відбувається в слизовій носоглотки й дихальних шляхів, у результаті чого виникає рясний нежить, а при подальшому поширенні вниз по респіраторній системі, особливо в дітей, — бронхіт і пневмонія.

Респіраторні коронавіруси представлені видами OC38, OC43, а причиною ентериту найчастіше стає штам E. 229. Назва — коронавірус — пояснюється наявністю особливого кільця на поверхні вірусної частки: на ліпідній оболонці, або суперкапсиді, присутні пепломери у формі булавоподібних шипоподібних виростів, що нагадують корону.

У більшості випадків коронавірусна інфекція перебігає легко, проте в XXI столітті відбулися спалахи тяжких захворювань (їх спричиняє один з родів родини бетакоронавірусів)[5] — MERS, SARS та COVID-19. Віруси SARS-CoV і MERS-CoV спричиняють гострий респіраторний дистрес-синдром (ГРДС), що підвищує смертність при цих вірусах.[6]

Резистентність

Коронавіруси помірно стійкі до дії фізико-хімічних факторів. Зберігають інфекційну активність протягом кількох років в ліофілізованому стані при температурі +4°C, а в замороженому стані — при температурі -70°C. УФ-випромінювання інактивує віруси за 15 хв., органічні розчинники і детергенти — протягом декількох хвилин. Віруси термолабільні: при температурі +37°C інактивуються за 10 год., при +33°C — за 16 год., при +56°C — за 10 хв. Для коронавірусів людини зона pH 7,0-7,5 є оптимальною. Зміна pH середовища в будь-яку сторону для них є згубна. Дія сонячних променів викликає повільну інактивацію. Коронавіруси зберігаються в складі аерозолю протягом 8-10 год., у воді — до 9 діб, в приміщенні при температурі 0-18°C — від 4 до 11 діб. (перекладено з російської)

— Широбоков В. П., Медицинская микробиология, вирусология и иммунология. — Вінниця : «Нова книга», 2015. — С. 505. — ISBN 9663822007, 9789663822006.

Див. також

Примітки
  1. International Committee on Taxonomy of Viruses (ICTV). International Committee on Taxonomy of Viruses (ICTV) (англ.). Процитовано 29 січня 2020.
  2. COVID-19 | SARS-CoV-2 Coronavirus Portal (англ.)
  3. Коронавіруси: звідки вони беруться і чому такі смертоносні?. BBC News Україна (укр.). 27 січня 2020. Процитовано 29 січня 2020.
  4. Virus Taxonomy: 2018 Release // International Committee on Taxonomy of Viruses (ICTV). — 2018. — 1 October.
  5. Смертельний коронавірус. Як не заразитися?. nv.ua. Процитовано 29 січня 2020.
  6. Лісова В. В.; Радзиховський М. Л. (2019). Коронавірусна інфекція собак. dglib.nubip.edu.ua. с. 8. с. 126. Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 3 березня 2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.